Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


«Треба бути справді великою людиною, щоб зуміти встояти навіть проти здорового глузду»

— Федір Достоєвський

Александр та його друг

C:\Users\Администратор\Desktop\800px-The_taming_of_Bucephalus_by_Andre_Castaigne_(1898-1899).jpg

Історія знає чимало легенд, пов’язаних з тваринами, і сьогодні мова піде про тварину, яка стала справжнім другом великого  царя та полководця Александра Македонського.

Одного разу, як розповідає Плутарх, македонському цареві Філіпові II запропонував купити коня для сина торговець із Фесаллії Філонік за величезну суму на той час – 13 талантів, що дорівнювало 340 кг срібла. Але кінь виявився непростим, ніхто не міг його приборкати. Тоді молодий Александр попросив у батька дозволу зробити це самому.

Плутарх описує подію  наступним чином: «Олександр відразу підбіг до коня, схопив його за вуздечку та повернув мордою до сонця: мабуть, він помітив, що кінь лякається, бачачи попереду себе рухому тінь. Деякий час Олександр пробіг поряд з конем, погладжуючи його рукою. Впевнившись, що Букефал заспокоївся та дихає на повні груди, Олександр скинув із себе плащ та легким стрибком скочив на коня. Спочатку, злегка натягнувши повіддя, він стримував Букефала, не наносячи йому ударів та не смикаючи за уздечку. Коли ж Олександр побачив, що норов коня не загрожує більше ніякою бідою та що Букефал рветься вперед, він дав йому волю і навіть став підбадьорювати його гучними окликами та ударами ніг. Філіп і його свита мовчали, перебуваючи у тривозі, але коли Олександр за всіма правилами повернув коня та повернувся до них гордий та радісний, всі одразу зустріли його гучними вигуками. Батько, як кажуть, навіть просльозився від радості, поцілував Олександра, що зліз з коня, та сказав: «Шукай, сину мій, царство по собі, бо Македонія для тебе дуже мала!».

C:\Users\Администратор\Desktop\800px-Seleucos_I_Bucephalos_coin.jpg

Після того Буцефал став вірним другом молодого царя та супроводжував його протягом усього  Східного походу, під час якого Александр підкорив Перську державу, а його імперія простягнулась аж до Індії.

Є кілька версій гибелі коня відомого правителя: за однією з них Буцефал загинув у битві з індійським царем Пором, а за іншою – від старості, про що нам повідомляє Арріан, адже коневі на той момент, коли він помер, було вже 30 років.

Як би там не було, Александр назвав на його честь місто – Буцефала (зараз Джалалпур на території Пакистану). А історія про вірного царського друга буде жити ще довго, поки про неї будуть пам’ятати люди.


Розробка сайтів - Віталій Ткач