Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


«Сам факт об’єднання антів у союз фактично був першою відомою спробою прямих предків українського народу створити власне державне утворення з організованим військом та участю населення в політичному житті…»

— Михайло Брайчевський

Прапор

Державний Прапор України являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтальних смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2 : 3

Прапори, як певні символи, існують з давніх давен. Словяни використовували символічні знаки для вирізнення роду і окремих родин, для визначення територіальних меж, для означення власності, пізніше – як символ повноважень.

Поєднання блакитних і жовтих кольорів на сучасних українських землях має глибоке коріння. Вперше з’являється в добу середньовіччя в 14 столітті на гербі Руського королівства. Синьо-жовтий прапор, як український символ, використовувався в битві під Грюнвальдом у 1410 році.

Нерідко в часи Війська Запорозького використовувались прапори на синьому полотнищі, на якому, подекуди, зображався козак у жовтій свиті озброєний мушкетом та шаблею. Так, зокрема, на Київських козацьких прапорах жовтий та блакитний колір були одними з найпоширеніших поряд з червоним та малиновим.

22 березня 1918 р. Центральна Рада в Києві ухвалила «Закон про державний прапор Української Народної Республіки», який поєднував у собі синій та жовтий кольори.

За часів радянської влади жовто-блакитна символіка українського прапора була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою.

Поєднання синьої і жовтої барв було відновлене лише в незалежній Україні. День Державного Прапора України святкується 23 серпня, саме в цей день 1991 року, після провалу путчу в Москві, група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Освячення Національного прапора було проведено священиком УАПЦ Петром Бойком.

 

18 вересня 1991 року Верховна Рада України надала синьо-жовтому прапору статусу офіційного. Саме цей день слід вважати народженням прапора незалежної України.

З давніх часів і до наших днів прапор вважається символом незалежної держави, або народу. Підняття прапора – це перша урочиста церемонія, що відбувається після проголошення нової держави. Прапор завжди знаменував державну честь. Під час війни чоловіки ставали під знамена та приносили присягу на вірність народу. Прапори в бою захищають з найбільшою самовідданістю, адже втрата бойового знамена вважається ганьбою для всього війська, а захоплення прапора супротивника є надзвичайним подвигом.

Державному прапору, як святині, віддаються всі державні почесті. Його гідність захищається, як усередині країни так і за її межами, а наруга розглядається як образа честі держави і нації.

Деякі правила стосовно розміщення та поводження з державним прапором :

  1. Прапор вивішують у світлу частину доби зі сходу до заходу сонця.
  2. Прапор може знаходитись постійно за умови його освітлення в нічний час.
  3. Державний прапор піднімається на спеціальному флагштоці перед будинком, або на будинку.
  4. Співвідношення розміру ширини прапора та висоти флагшока 1:6
  5. Прапор встановлюється перед головним входом до будинку з лівої сторони.
  6. Прапор не повинен торкатися землі, підлоги, або будь-яких інших предметів.
  7. В робочому кабінеті державний прапор встановлюється на спеціальному флагштоці справа від того, хто сидить за столом.
  8. В приміщенні прапор повинен розвиватися зліва направо.
  9. Прапор не можна використовувати як покриття монументу, статуї, меморіальної дошки тощо.
  10. Прапор може бути приспущеним до половини флагштоку в разі загальнонаціональної жалоби (на визначений час).
  11. Державний прапор, що став непридатним в разі пошкодження чи забруднення, має бути негайно заміненим та має бути знищений гідним чином (спалений).

Під час підняття та спуску прапора:

  1. Стояти струнко обличчям до прапора (праву руку бажано покласти на серце)
  2. Військовослужбовці мають віддати честь.
  3. Чоловіки мають зняти головні убори.

 

Розробка сайтів - Віталій Ткач