Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


Яке прекрасне рідне слово! Воно — не світ, а всі світи.

— Володимир Сосюра

Культові споруди України

Культові споруди, найбільш поширені в Україні – церкви, костьоли, мечеті, синагоги, святилища і храми – належать до різних релігій. Зведені в різні епохи і часи, за строгими канонами і правилами, архітектурними стилями, вони відображають історію країни від найдавніших часів до сьогодення. Не зважаючи на поважний вік, своїми фасадами та інтер’єрами продовжують милувати око, викликають подив і захоплення численних прочан і туристів з усього світу.

 Собор святої Софії 

Софія Київська Вид собору з південного сходу

Внутрішнє оздоблення Софії Київської Оранта Софія Київська

 

Перлиною давньої архітектури України є Собор святої Софії , Софія Київська — або Премудрості Божої.

Храм  знаходиться в центрі Києва. Це  одна з небагатьох уцілілих споруд доби Київської держави – України –Русі, що датується ХІ—XVIII століттями. Це був головний храм  давньоруської держави.

Історія побудови храму дуже заплутана. Серед дослідників  немає єдиної думки з питань дати будівництва (зокрема початку). Новгородський літопис і Повість минулих літ називають різні дати початку будівництва, але вказують, що  храм було збудовано за часів правління Ярослава Мудрого.

Софійський собор був однією з найбільших будівель свого часу.

Для будівництва  храму були запрошені майстри з Візантії. В самій будові храму чітко проступають традиції візантійського зодчества, але прослідковуються  традиції і давньоруської архітектури.

При будівництві стін використовувалися великі природні камені граніту й рожевого кварциту, а між ними  – ряди пласкої цегли – плінфи. Для мурування використовували вапняний розчин. Усередині храм був прикрашений  мозаїкою та фресками, сюжетами яких є біблійні історії та історія життя цілої держави.

За час свого існування Софія Київська зазнавала багато нападів і руйнувань, але щораз поставала з руїн ще більш прекрасніша і велична.

Собор Святої Софії входить  до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і є державним музєєм-заповідником.

 Спасо-Преображенський собор

1.jpg

4.jpg 6.jpg 8.jpg 7.jpg

 

Серед найстаріших збережених монументальних кам’яних будівель України  не можна не згадати про  чи не найголовнішу споруду Чернігівського князівств, яка дійшла до наших днів майже без змін.  Це Спасо-Преображенський собор, або Спаський собор у Чернігові. Дана споруда є ровесником  відомого храму Софія Київська.

Будівництво собору було розпочато приблизно у 1033—1034 роках за правління брата Ярослава Мудрого князя Мстислава Володимировича. Собор будувався у візантійських архітектурних традиціях. В ньому були поєднані візантійська хрестово-купольна схема та елементи романської базиліки. У будівництві храму використовувалась система мурування, запозичена у візантійських зодчих. Поряд із плінфою (давньоруською цеглою) використовувався природний камінь.

Велика увага приділялася внутрішньому оздобленню храму. Стіни та склепіння прикрашені фресковим живописом, підлога була оздоблення різьбленими плитами з мозаїкою.

Собор був водночас і усипальницею князів чернігівських.

Києво – Печерська Лавра

Фото: kplavra.kiev.ua

Лавра Мощи святых в пещерах Лавра http://www.kplavra.kiev.ua/sites/default/files/monuments/Nikon_Scan-340_0.jpg http://www.kplavra.kiev.ua/sites/default/files/monuments/tr_0.jpg http://www.kplavra.kiev.ua/sites/default/files/monuments/IMG_7709%D0%B0_2.jpg

 

Однією з пам’яток архітектури середньовіччя є Києво-Печерська лавра — православний монастирський комплекс у Києві. Поряд з Єрусалимом та горою Афон це третя святиня для православного світу.

Свою історію Києво – Печерська лавра розпочала у далекому 1051 році як печерний монастир, за межами Києва. Його засновниками вважаються ченці Антоній та Феодосій. Згодом, на  схилах Дніпра, з’явилася ціла мережа підземних келій монахів та ходів. Незабаром коштом монахів було збудовано і перший храм Успіння Божої Матері. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря. Іноки Києво-Печерської обителі вирізнялися високою моральністю та подвижництвом. Це притягувало до Лаври освічених людей. Монастир став своєрідним культурним центром українських земель.

Впродовж своєї історії Лавра безліч разів зазнавала нападів ворогів, грабежів, руйнацій і пожеж. Але щораз її відбудовували, прикрашали, розписували, дарували реліквії та здійснювали пожертви. Головною реліквією Лаври є мощі іноків.

На території Києво – Печерської лаври розташовано чимало архітектурних споруд, які є прекрасними зразками української архітектури. Серед них збереглася майже у первозданному вигляді  Троїцька надбрамна церква над воротами головного входу в Лавру. Вона датується ХІІ ст. Основними об’єктами ансамблю Києво-Печерської Лаври є Успенський собор, Велика дзвіниця, церква Всіх Святих, Трапезна церква, монастирські оборонні мури з баштами, комплекси Антонієвих (Ближніх) та Феодосієвих (Дальніх) печер з наземними церквами – Хрестовоздвиженською та Різдва Богородиці, а також церква Спаса на Берестові.

 Свято-Успенська Святогірська лавра

Святогірський монастир

https://stejka.com/cache/800_600_max/svjatogorskiy_monastyr_7.JPG https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/16/-Svyatogirs%27kaya_Lavra_20.jpg/220px--Svyatogirs%27kaya_Lavra_20.jpg https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0a/Svyatogirsk_35.JPG/220px-Svyatogirsk_35.JPG https://we.org.ua/wp-content/uploads/2015/01/392403_2-224x149.jpeg

 

На високому правому березі Сіверського Дінця височить Свято-Успенська Святогірська лавра (так звані Святі гори).

Свій початок лавра бере з часів перед татарською навалою.  В Іпатіївському літописі  є відомості про відвідування Володимиром Мономахом цієї місцевості.

У цих важкодоступних печерах  шукали притулок благочестиві монахи під час гонінь і захист жителі від навали  ворогів. Саме в цих краях, за переказами, в середині IX століття проповідували православну віру брати Кирило і Мефодій.

Планування Свято-Успенської Лаври не змінювалося з часів його заснування. Під храмом знаходиться вхід до печер, де в далекому XVII столітті жили паломники.

На території Лаври у різні періоди її існування споруджувалися храми, які являють собою архітектурну історію цього регіону.

 Андріївська церква

Що ми знаємо про визначні пам'ятки Києва: Андріївська церква Результат пошуку зображень за запитом "Андріївська церква у Києві"  https://uateka.com/uploads/media/photo/2011/07/07/805509c4fb2df95800e4fa1f1830035c9ca83cf6.jpg  https://uateka.com/uploads/media/photo/2011/07/07/1602bd43cf6a62a204394efbb9305ee1e2ef8c96.jpg

Однією з найяскравіших архітектурних пам’яток Києва є Андріївська церква, яка вражає відвідувачів своєю неповторною красою.

Зведена церква у ХVІІІ столітті на Андріївській горі над Андріївським узвозом – на місці зруйнованої Хрестовоздвиженської церкви. Тут, за легендою, у І ст. до н.е. апостол Андрій Первозванний встановив хрест і напророкував заснування Києва. Головним архітектором храму став Бартоломео Растреллі, а керував будівництвом зодчий Іван Мічурін.

Андріївська церква збудована в стилі бароко. Тут присутні всі характерні риси бароко: парадність, мальовничість та ефектність архітектурних форм, велика кількість та різноманітність декору, позолоти, легкість та динамічність силуету.

Оформлення фасадів вражає різноманітністю декору. Внутрішнє оздоблення церкви не поступається зовнішньому, а іноді навіть перевершує. Оформленням інтер’єру храму керував сам Растреллі. В оздобленні церкви, її іконостасу брали участь українські різьбярі та іконописці.

Особливістю Андріївської церкви є те, що в ній відсутні дзвони.

 Густинський Свято-Троїцький монастир

Густинський монастир. Сучасний вигляд

Троїцький собор Успенська церква Іконостас Троїцької церкви Успенська церква. Склеп Троїцький собор Густинського монастиря

 

На березі річки Удай, оточеному з усіх боків водою (ніби острів), серед густих  дубових лісів у селі Густиня біля міста Прилуки Чернігівської області, розташувався  Густинський Свято-Троїцький монастир.

Заснував монастир за літописними свідченнями чернець Йоасаф, який разом з ієромонахом Афанасієм прийшов з Афонської гори. Згодом тут було збудовано перший дерев’яний храм (Троїцька церква). Це відбулося приблизно 1600 року і поклало початок історії Густинського монастиря.

Відразу на острів почали прибувати люди, які поповнювали ряди ченців. Місцеве населення допомагало ченцям харчовими запасами, грошима, будівельним матеріалом. Серед засновників монастиря було чимало козаків, які, передчуваючи близьку смерть, йшли у ченці.

Власником земель, на яких розташувався монастир, був Михайло Вишневецький , який у 1612 році передав ці землі у власність  обителі.

Густинський монастир неодноразово зазнавав руйнації. Але був щораз заново відбудований на кошти козаків.

Впродовж XVII – XVIII століть він стає центром культурного розвитку Лівобережної України. В Густинському монастирі було створено один із найвідоміших українських літописів – Густинський.

Наприкінці XVII століття Густинський монастир вважався найбагатшим в Україні. Його називали другою Лаврою.

 Архикафедральний собор святого Юра

http://ukrainaincognita.com/sites/default/files/sob_jur1.jpg

Результат пошуку зображень за запитом "Собор св. Юра" Результат пошуку зображень за запитом "Собор св. Юра" Результат пошуку зображень за запитом "Собор св. Юра" Результат пошуку зображень за запитом "Собор св. Юра"

 

Місто Львів було збудовано на трьох пагорбах. Один з них мав назву Святоюрівський.  Саме на ньому розташувався один з найкрасивіших храмів.  Собор св. Юрія ХVІІІ століття або, як звучить його офіційна назва – Архикафедральний собор святого Юра у Львові.

Перший дерев’яний храм на Святоюрівській горі було побудовано за часів правління короля Лева  Даниловича, але він був зруйнований у ХІVстолітті.

Сучасну будівлю собору було споруджено у ХVІІІ столітті. Головним  архітектором і будівничим став німець Бернард Меретині (Меретин). У будівництві храму архітектор поєднав бароково-рококовий монументальний архітектурний стиль з національними українськими традиціями сакрального мистецтва.

До храму веде брама, оздоблена алегоричними фігурами Римської та Грецької церков. Сам фасад собору оздоблений фігурами, автором яких є геніальний митець Іоан Пінзель. Портал храму вінчає скульптурна група «Юрій Змієборець».

Інтер’єр храму вражає багатством і різноманіттям іконопису. Ікони вівтаря з постатями пророків виконав видатний художник XVIII століття Лука Долинський.

Крипта собору св. Юра стала уси­пальницею видатних церковних діячів.

 Церква святого Миколая Чудотворця

C:\Users\Админ\Desktop\800px-Колодне,_Церква_св__Миколи_2010_(5946).jpg

C:\Users\Админ\Desktop\1280px-Миколаївська_церква_в_Колодному_05.jpg C:\Users\Админ\Desktop\210px-Інтер'єр_Миколаївської_церкви_в_с__Колодне_(ракурс_2).jpg Фото Олени Крушинської, липень 2005 р. Фото Олени Крушинської, червень 2008 р.

Серед пам’яток українського дерев’яного  церковного зодчества особливе місце посідає Церква святого Миколая Чудотворця , що знаходиться в селі Колодне Тячівського району, Закарпатської  області.

Це найдавніший  дерев’яний храм України, який датується  XV ст.

Церква побудована на невеликому пагорбі і зберегла певні риси  оборонного зодчества. Основним будівельним матеріалом  були  дубові колоди, складені в зруб на   кам’яному фундаменті. Особливістю побудови є те, що в будівництві не використовувалися цвяхи. Ззовні церква прикрашена різьбою. В середині зберігся бароковий стінний розпис, автором якого вважається Антоній Валі, про що свідчить напис  на плафоні.

 


Розробка сайтів - Віталій Ткач