Їжа бідняків

Піца – традиційне національне італійське блюдо, яке сьогодні стало досить популярним і в Україні. Назва цієї страви походить від двох італійських слів які в перекладаються відповідно «тарілка» й «площа». Ця страва дійсно спочатку вважалась їжею бідняків. Основними компонентами піци були цибуля, помідори, сир та оливкова олія. Незмінним компонентом звичайно було тісто, яке готували по особливому рецепту. Вперше піца побачила світ в італійському портовому місті Неаполі десь двісті років тому. Тогочасні пекарі готували для бідняків коржі з тіста, на які й клали цю невибагливу начинку. Потім готову страву продавали або давали в борг. Взагалі попередником піци вважають фокаччо – хліб італійських бідняків. Він мав такий же плоский вигляд і за легендою саме на нього накладали все що було під рукою, або об’їдки з «панських» столів. Коли ж піца стала бути популярною на світських кухнях? Як виявляється, своїм виходом в світ ця страва має завдячувати своєму рецепту, який дійшов до наших днів і вважається до цього часу найпопулярнішим. Це піца, що носить назву «Маргарита». Так ось, її історія як виявилось досить цікава. Вперше її приготували в 1889 р. все в тому ж Неаполі та дали назву в честь дружини італійського короля Умберто І королеви Маргарити. Але це лише фінал історії. Досить цікавим є початок полювання за піцою королівськими персонами. Ще в 1772 році сицилійський король якому набридла одноманітна королівська кухня таємно відвідує один із тогочасних закладів харчування для звичайних працівників. Там він задовольнить свої смаки великим різноманіттям мирської їжі. Найбільше йому сподобається звичайно піца. Він захоче її включити до королівського меню, але на заваді цьому стане його дружина, що заперечить чоловікові, так як королівським персонам було негоже вживати їжу бідняків. В меню цієї страви дійсно не було, але напевно король частенько втікав на кухню за шматочком цієї таємної страви. Слава піци дійшла й до наступника влади – короля Фердинанда ІІ. Цей вельможа вочевидь так полюбив цю страву, що навіть зібрав таємну нараду на якій мали вирішити яким чином цю страву зробити благородною. Піцу не включали до королівського меню не лише через те, що її вживали бідняки, але й через те що особливістю приготування тіста було місіння ногами. Їсти такий хліб вельможам було не до лиця. До всього цього піцу їли руками, а бруднити руки вищий стан собі дозволити не міг. Вирішив питання вельможа , якого звали Дженнаро Спадаччіні. Він запропонував місити тісто товкачам з бронзи, а проблему з забрудненням рук він вирішив оригінально – став подавати вилки з чотирма зубцями, що давали змогу їсти такий продукт. Так ось пізніше, в період з 1878 по 1900 рік, королевою Італії була Маргарита Савойская. Саме на її честь, як вам відомо була названо один із рецептів приготування піци. А сталось це так. Одного разу під час подорожі короля Умберто І до Неаполя з ним прибула його кохана дружина. І як притаманно жінкам їй захотілось чогось незвичайного, на цей раз королівському повару була поставлена задача приготувати піцу. Шеф кухні був шокований, адже був французом і не мав рецепту цієї страви. Для того щоб уникнути скандалу до кухні було швидко запрошено неаполітанського кулінара – Паппіно Бранді. Це був його час. Він приготував страву в традиційних італійських кольорах взявши за основу червоні томати, білу моцареллу та зелень базиліку. Саме ця піца була облюбована королевою і внесена до королівського меню, що згодом призвело до масового поширення. Піцу для королеви стали готувати різні повари, які постійно щось добавляли своє оригінальне до цієї страви, і її компоненти ставали уже аж ніяк не бідняцькими. Але ім’я королеви носить ота найпростіша і така облюбована нами «Маргарита». Нині італійська кухня налічує більше двох тисяч рецептів піци, які як правило тримаються в таємниці і передаються лише по сімейним вузам. В країні навіть прийнятий закон за яким піца має бути лише круглою та мати діаметр не більше 35 см., вказані види муки, дрожів та томатів які можна використовувати. Ось така дивна, а головне смачна страва – піца!!!