Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


«Сам факт об’єднання антів у союз фактично був першою відомою спробою прямих предків українського народу створити власне державне утворення з організованим військом та участю населення в політичному житті…»

— Михайло Брайчевський

Золото в обмін на життя

У 1532-1533 рр. іспанські конкістадори на чолі з Франсіско Піссаро завоювали імперію інків – найбільшу цивілізацію тодішньої Південної Америки, та одну з трьох найрозвиненіших в тодішній Мезоамериці разом з ацтекською у Мексиці та цивілізацією майя на півострові Юкатан.

Останнім правителем тодішньої держави інків був Атауальпа. Коли іспанці полонили його, той, аби врятувати своє життя, запропонував Піссаро викуп за своє життя: він на скільки зміг піднявся на пальцях ніг і зробив позначку на стіні кімнати, сказавши що наповнить її золотом, а сусідню кімнату, трохи меншу – сріблом. Піссаро погодився на це. З усіх куточків імперії інків, яка мала назву Туантинсуйю («Чотири сторони світу»), потекло золото та срібло у столицю інків Куско.

Проте, коли іспанці отримали викуп за інкського правителя, вони вирішили не дотримувати свого слова та просто задушили Атауальпу.

Невдовзі інки підняли повстання та на недовгий час, ведучи партизанську боротьбу в тропічних лісах, протистояли завойовниками. А скарби Атауальпи невдовзі зникли і чекають дня, коли хтось відкриє їх знову світові. Бажаючих знайти історія знає чимало, багато було експедицій, проте люди або зникали, або ж втрачали здоровий глузд внаслідок тривалого перебування у джунглях серед негостиприємної природи та диких індіанських племен. За однією з версій, причиною цього є прокляття інків, яке перед смертю наслав Атауальпа на свої скарби. Якби там не було, але скарби таємничих інків не знайдені досі.

 


Розробка сайтів - Віталій Ткач