Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


«Не вчи яблуню родити яблука – сама природа її навчила. Охорони її лишень від свиней, обріж вовчки, прибери гусінь.»

— Григорій Сковорода

Секрети Нобелівської премії. Та хто ж такий Альфред Нобель?

C:\Users\Admin\Desktop\нобель.jpg

Однією з найпопулярніших грошових винагород у науковій сфері є Нобелівська премія. Хто ж такий Нобель та де беруться кошти на її щорічне преміювання? Чому разом з науковцями премію отримують люди, що досягли успіхів у збереженні миру на Землі?

Засновником та меценатом грошової винагороди був видатний шведський підприємець та науковець Альфред Нобель, а історія її запровадження була досить драматичною та надзвичайно цікавою. Альфред народився в сім’ї інженера Емануеля Нобеля, котрий спеціалізувався на будівництві мостів та тунелів. Місцевість скандинавських країн вкрита гірськими хребтами, тому батьківська професія була досить прибутковою. Підрісши, майбутній науковець традиційно почав працювати та переймати професійні навички глави сімейства. Напевно, він так би і продовжив сімейну справу, якби не прикрий випадок. 1864 року на C:\Users\Admin\Desktop\Рисунок1.png фабриці батька стався вибух, який забрав життя шести чоловік, серед яких був і брат Альфреда – Еміль. Трагедія відбулася через детонацію нітрогліцерину – хімічної сполуки, яку разом з порохом використовували для підриву гірських порід. Ця речовина була досить небезпечною і могла вибухнути від найменшого поштовху, удару або перепаду температур. Саме смерть брата підштовхнула Альфреда на розробку методу, який зробив би транспортування сполуки більш безпечним для оточуючих. Довгий час його спроби зазнавали невдачі, аж поки одного разу речовина випадково не пролилася на осадову гірську породу – діатоміт, в результаті чого виникла суміш, яка не втрачала свою вибухову силу і легко транспортувалась, адже на неї не впливали зовнішні чинники. Через деякий час сполука була запатентована та отримала від автора назву грецького походження – динаміт (грец. «сила»). Винахід став досить популярним і почав приносити величезні кошти. Динаміт спочатку широко застосовували в мирних цілях, але згодом розробкою зацікавились військові. Після початку використання даної сполуки як зброї Альфред почав збільшувати об’єми її виготовлення. Ним було побудовано близько ста фабрик та заводів, які спеціалізувались в даній сфері. Так Нобель став надзвичайно багатою людиною.

Започаткування премії, що носить його ім’я, також пов’язане з випадковістю. Альфред ніколи не задумувався над її створенням, аж поки не помер його інший брат – Людвіг. На цей раз історія обійшлася без нещасних випадків. Брат помер від тяжкої хвороби. А поштовхом до створення благодійного фонду Нобеля стала інша випадковість. Одна з газет переплутала Нобелів і вважаючи, що помер саме Альфред, надрукувала статтю з галасливою назвою «Торговець смертю мертвий!», в якій гостро засуджувалось багатство «покійного», котре той здобув на торгівлі динамітом, який забрав тисячі життів у військових сутичках. Після прочитаного «міліонер на крові» втратив сон і вирішив будь-яким способом покращити свою репутацію та хотів щоб після його смерті світ мав іншу думку про нього. Альфред не мав дружини та дітей тому вирішив, що кошти, які він заробив, мають врешті приносити добро та висвітлювати його ім’я після смерті лише з позитивної сторони. Саме тому ним був складений заповіт, в якому заповідалось 94% його статку на утворення щорічної премії, яка б відзначала вчених, котрі протягом року принесли найбільшу користь людству. Кошти не витрачались, а слугували накопичувачами відсотків, котрі вже в свою чергу мали ділитися на п’ять рівних частин та розподілятися між переможцями в галузях хімії, фізіології та медицини, фізики, літератури та- окремою номінацією – людей, чий вклад був найбільш вагомим в збереженні миру на Землі (так він напевно підкреслював своє ставлення до війни).

Так і була заснована Нобелівська премія. Вручається вона щорічно 10 грудня в день роковин смерті Нобеля, а розмір грошових виплат сягає від 1 до 1,5 млн. У 1968 р. Банк Швеції запропонував доповнити премію ще однією галуззю – економікою та виділив на це кошти.

Цікавим є факт, що премію не отримують учені-математики так як існує легенда, що наречена Нобеля втекла перед весіллям і вийшла заміж саме за математика. Альфред Нобель не включив цю науку до номінантів.

 


Розробка сайтів - Віталій Ткач