Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


Не твоя вина – що ти батька свого син ,
А твоя біда – не вміти бути ним

— Андрій Кузьменко

Українська звитяга

У світі немає такого народу, який би не змушений був обороняти свої території від зазіхань на власну свободу та гідність. Упродовж усієї своєї історії миролюбний український народ змушений був відстоювати право на незалежний та самостійний розвиток. Гортаючи сторінки історії українського народу, вивчаючи писемні історичні джерела, знайомлячись зі свідченнями  очевидців тогочасних подій, з упевненістю можна стверджувати , що сучасним українцям є чим пишатися. Про мужність, військову звитягу, здатність до самопожертви задля справедливості, військову майстерність українських воїнів ходили легенди.

Сила, могутність та сміливість воїнів з берегів Дніпра викликала подив та захоплення у багатьох народів Європи та Азії. Історія української звитяги може назвати чимало переможних битв, які увійшли до всесвітньої історії блискучих військових перемог.

Битва при Сальниці

Битва при Салнице.png

Битва при Сальниці.

Мініатюра із Радзівілівського літопису

У ХІ –ХІІ століттях на південних рубежах жителям Київської держави довелося не раз боротися за непорушність своїх земель з половецькими ордами .

Наприкінці XI – на початку XII ст. князі руські почали застосувати нову тактику ведення воєнних дій проти половців (війна на території ворога). Руські війська на чолі з київським князем Святополком і переяславським князем Володимиром Мономахом здійснили успішні походи в глиб половецьких степів.

У березні 1111 року відбувся один з найзначніших походів руських дружин Святополка і Володимира Мономаха проти об’єднаного половецького війська на чолі з ханом Шаруканом. Вирішальний бій відбувся біля річки Сальниці, притоці Дону. Результат битви був невтішним для степовиків: половці зазнали серйозної поразки . Їх військо було розгромлено русичами. Після поразки кочівники змушені були відійти у південні степи Донця та Дону, вони надовго втратили сили та бажання нападати на Русь.

Розгром половців Володимиром Мономахом. Хто такі половці Результат пошуку зображень за запитом "1. Битва при Сальниці"


Битва під Оршею

Пов’язане зображення

Ганс Крелл
Битва під Оршею
Національний музей, Варшава

В історії українського народу є багато яскравих сторінок. Однією такою, маловідомою для багатьох, є битва, що відбулася біля Орші. В ході литовсько – московської війни, що спалахнула у ХVІ столітті за українські та білоруські землі, вирішувалася доля давньоруських земель. Питання стояло дуже гостро. Та сторона, яка переможе у протистоянні, зможе домінувати у Центральній та Східній Європі. Об’єднане військо Великого князівства Литовського і Польського королівства очолив український князь, гетьман Великого князівства Литовського, талановитий полководець і відомий захисник православ’я Костянтин Острозький. Переважну частину литовського війська складали українці (русини). Місцем для генерального бою було обрано місцевість біля Орші, на лівому березі Дніпра та його притоки Кропивни, на перехресті важливих торговельних шляхів (територія сучасної Білорусії).

8 вересня 1514 року, в середині дня, розпочалися вирішальні бої, результатом яких став повний розгром удвічі більшого за чисельністю війська Московського князівства під командуванням воєводи Івана Челядніна. Поразка у цій битві військ московського князівства на довгий час поклала край зазіханням Московщини на давньоруські землі (Смоленщину, Сіверщину та інші землі).

http://his.img.pravda.com/images/doc/a/f/af15a20-o-karta-2.jpg


Хотинська битва

File:Jan Karol Chodkiewicz in Chocim 1621.jpg

Юзеф Брандт «Битва під Хотином.1621; на білому коні з булавою гетьман Ян Кароль Ходкевич»

У першій третині ХVІІ століття значно загострилися стосунки між Османською імперією та Річчю Посполитою, які привели до нової війни – Хотинської.

У 1620 році армія Речі Посполитої у битві під Цецорою зазнала нищівної поразки від турецької армії. Польща опинилася перед загрозою втрати чималих територій. Тому польський сейм звернувся за допомогою до козацького війська. На початку жовтня 1621 року під Хотином розгорнулася битва, яка вирішила хід усієї війни. Завдяки військовому таланту гетьмана Петра Конашевича – Сагайдачного та відвазі українського козацтва було отримано блискучу перемогу над турецьким військом султана Османа ІІ. Поразка змусила Османську імперію полишити плани завоювання Європи. Під стінами Хотинської фортеці козаки розвіяли міфи та легенди про нездоланність армії  Великої Порти.  А військовий талант запорізьких козаків справив велике враження на європейські народи і знайшов відображення у героїчному епосі.

https://s3-eu-central-1.amazonaws.com/sverediuk.com.ua/wp-content/uploads/2017/04/03221620/U-bitvi-pid-Hotinom.-1621-rik..jpg

Андрій Серебряков  “У битві під Хотином. 1621 рік”

http://www.характерництво-спас.укр/images/slav-spas/hotyn_1620-1621/Battle_of_Chocim_1621.PNG

 Йозеф Брандт “Під Хотином 1621″


Битва під Жовтими ВодамиБитва під Жовтими водами Саницький.jpg

Ю. Станицький «Битва під Жовтими Водами»

Пов’язане зображення Бойові дії в ході Національно – визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття для українського козацького війська розпочалися 29 квітня 1648 року битвою під Жовтими Водами. Козацьким військом командував гетьман Богдан Хмельницький, військо польське очолював Стефан Потоцький, син коронного гетьмана Миколи Потоцького.

Військо Речі Посполитої під Жовтими Водами було розгромлене. Значний вклад у перемогу внесли реєстрові козаки, очолювані полковником Филоном Джеджалієм, які у вирішальний момент битви приєднались до Хмельницького. Сам Стефан Потоцький, поранений, потрапив до татарського полону, де невдовзі помер.

Ця блискуча перемога надихнула українців до подальшої боротьби на шляху творення власної держави.

Пов’язане зображення


Битва під Корсунем

https://etnoxata.com.ua/image/catalog/stat3/01_2017/31_01/2/04.jpg

Діорама “Корсунська битва 1648”.

С.І.Гончаренко, Ю.О.Саницький, О.І.Сіренко

Вершиною військової стратегії й тактики і таланту полководця Богдана Хмельницького в історії Національно- визвольної війни українського народу є Корсунська битва.

Результат пошуку зображень 15-16 (25-26) травня 1648 року на Богуславському шляху біля хутора Горіхова Діброва, що знаходиться неподалік Корсуня, відбулася переможна для козацького війська битва з головними польськими частинами, очолюваними коронними гетьманами Миколою Потоцьким та Мартином Калиновським. У ході цієї битви польське військо було повністю розгромлене, обидва коронні гетьмани потрапили в полон. На території України продовжив свою переможну ходу національно-визвольний рух проти Речі Посполитої під проводом Богдана Хмельницького.

http://golosno.com.ua/sites/default/files/styles/main_news_inside_690_410/public/4_8.jpg?itok=IE74EHob


Битва під Пилявцями

https://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/3/38/%D0%91%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%96%D0%B4_%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%B2%D1%86%D1%8F%D0%BC%D0%B8_%D0%A7%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BD.jpg“Битва під Пилявцями”  О.І. Сіренко 

У книзі перемог українського козацького війська яскравою сторінкою вирізняється Пилявецька битва.

З 11 по 13 (21 — 23) вересня 1648 року біля містечка Пилявці неподалік Старокостянтинова ( тепер – село Пилява на Хмельниччині) розгорнулася одна з яскравих та переможних для українського козацького війська під командуванням Богдана Хмельницького битва з армією Речі Посполитої. Військом Речі Посполитої у цій битві командували Домінік Заславський, Микола ОстророгіАлександрКонецпольський, за влучним висловом Богдана Хмельницького: “перина, латина і дитина”. У результаті битви під Пилявцями шляхетське військо було розгромлене. Значний вклад у перемогу внесли видатні козацькі полковники Максим Кривоніс та Іван Чарнота. Після блискучої перемоги під Пилявцями територію Волині і Поділля було звільнено від поляків.

Результат пошуку зображень за запитом "Битва під Пилявцями"

Битва під Пилявцями Мирослав Васильович Добрянський

 

http://ridna.ua/wp-content/uploads/2017/09/pyl.jpg

Битва під Пилявцями О.І. Сіренко


Битва під Батогом

https://s3-eu-central-1.amazonaws.com/sverediuk.com.ua/wp-content/uploads/2017/04/03155533/Bitva-pid-Batogom.-1652r..jpg

Андрій Серебряков  “Битва під Батогом. 1652р”

Блискучим проявом таланту полководця Богдана Хмельницького стала битва під Батогом, яка відбулася 22-23 травня (1-2 червня) 1652 року. В ній вдало були поєднані особливості військової майстерності українського війська і досягнення тогочасного європейського військового мистецтва.

Неподалік гори Батіг на Брацлавщині (сучасна Вінницька область) зійшлися у битві два війська: об’єднана союзна армія Війська Запорозького і Кримського Ханства під спільним командуванням Богдана Хмельницького та військо Речі Посполитої, яким командував коронний гетьман Марцін Калиновський. Військо Речі Посполитої зазнала нищівної поразки. Цю битву називають «Українськими Канами» і порівнюють її із перемогою Ганнібала під Каннами у 216 році до н. е.

https://1.bp.blogspot.com/-td_ayJCFZI4/VqSuFhOXlKI/AAAAAAAAENQ/T6yvAxwEHsE/s320/1.jpg Пов’язане зображення


Конотопська битва

Конотопская битва

Артур Орльонов “Конотопська битва 1659 рік”

Результат пошуку зображень за запитом "Конотопська битва схема" Серед визначних перемог українського війська окремою яскравою сторінкою вирізняється Конотопська битва. 28 червня 1659 року українські війська гетьмана Івана Виговського та Кримського ханства розпочали переможну битву проти 100-тисячної московської царської армії, яка сунула в Україну під проводом князів Трубецького, Ромодановського і Пожарського. Поблизу міста Конотоп в околицях села Соснівка внаслідок блискучого військового маневру гетьмана Виговського майже 60-тис. московське військо під командуванням Семена Пожарського було оточене і зазнало нищівної поразки. Армія московитів була повністю знищена, 15 тис. вояків, а з ними і сам Пожарський, потрапили у полон. Ромодановський з рештою війська почав спішно відступати. Після поразки Москву охопила паніка, боялися подальшого наступу козаків. Цар навіть пішов на відновлення умов Березневих статей 1654 року.

056


Розробка сайтів - Віталій Ткач