Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


«Кого можна вважати розумним? Того, хто прагне лише до мети, яку можна досягнути»

— Абуль-Фарадж

Царські дружини Тутмоса ІІІ та їх походження

Предметом дослідження в даній статті є проблема походження дружин Тутмоса ІІІ та шлюбно-сімейні відносини фараона, що є невід’ємною складовою відтворення цілісної картини правління Тутмоса ІІІ, процес розбудови фараоном Єгипетської імперії та перетворення її на гегемона близькосхідної політики.

Питання році царських дружин у давньоєгипетському політикумі тривалий час було і залишається об’єктом активних досліджень цілого ряду єгиптологів. Серед них варто виокремити В. А. Большакова, який у ряді праць систематизував уявлення про роль єгипетських цариць XVIII-XX династій, Е. Додсона, який досліджує особливості єгипетської царської сім’ї, Г. Уінлока, який досліджував гробниці цариць, в тому числі гробниці дружин Тутмоса ІІІ.

Особливістю єгипетської царської сім’ї було те, що дружини фараона мали різний статус у суспільстві і, відповідно, різний вплив на політичне та культове життя. Підтвердженням цього є існування багатьох титулів дружин фараона: «Дружина Царя», «Велика Дружина Царя», «Дружина Бога» та інші.Нам відомо що в добу Тутмосидів була одна Велика Дружина «Царя», подеколи навіть дві, яку можна назвати сучасним терміном – перша леді.

C:\Users\Администратор\Desktop\image056.jpg

Досить цікавим моментом є питання про положення царівни Неферур в період співправління Хатшепсут і Тутмоса ІІІ. На багатьох зображеннях принцеса зображена із царським уреєм на голові. Цей факт є незрозумілим, оскільки царські діти, які не є претендентами на престол, як вказує С. Ратьє, рідко увінчані уреєм[10, с. 80]. Неферур доволі часто зустрічається на рельєфах із зображенням відправлення різних культів. На одному із таких рельєфів зображено Хатшепсут, Тутмоса ІІ та Неферур, яка стоїть позаду фараона, а напис «[Старша] дочка царя, любима ним, (Нефрура)»[6, Т. I, с. 35], свідчить про підготовлену їй майбутню роль.Вищесказане підтверджує В. Большаков, «так чи інакше, іконографія Нефрура, яка включала як жіночі, так і чоловічі атрибути царської влади, підводить до висновку про прирівнювання її до наступника престолу»[2, c. 104].

Залишається нез’ясованим, чи одружився Тутмос ІІІ на своїй звідній сестрі Неферур(Nfrw‒Rʻ). Вона, як часто згадується, померла молодою і не будучи заміжньою, але в двох написах відповідно матері і дружини (Сат-ях) Тутмоса ІІІ, вказується, про дружину Неферур. За словами Е. Додсона: «перший текст дає Неферур титул царів Великої Вайфи і Принцеси Верхнього і Нижнього Єгипту, в той час як другий, який датується першими роками одноосібного правління Тутмоса ІІІ, дає Неферур титул «Вайфа Бога Амона»[5, с. 5].

Найбільш пізньою точно датованою пам’яткою Нефрура є синайська стела (рис. 1) 11 (?) року правління (Тутмоса ІІІ ?). Царівна, титулована «дружиною бога», особисто підносить жертву Хатхор. Статус Нефрура, позначений написом, підкреслює костюм, який носили цариці: довга сорочка на бретелях і головний убір з пір’їнами шуті, причому замість голови самки грифа лоб Нефрура, як говорить В. Большаков: «прикрашає царський урей»[1, с. 49]. Всі ці факти свідчать про те, що Хатшепсут готувала Нефрура на роль своєї співправительки або навіть майбутньої наступниці на троні.

Вельми цікаві для єгиптологів свідчення подають дві стели з Каїрського музею CG 34013 та CG 34015, які зображують царських дружин Тутмоса ІІІ. На сьогоднішній день встановлено, що ім’я Дружини Бога Неферур було замінене на Сатьях. На іншій стелі ім’я Меріетри замінене іменем Ізіс. ЇЇ титулатура: «Ḥw.tnswtwr.tВелика Царська Дружина, кохана ним, Владичиця Верхнього и Нижнього Египту [Ізіс], живуча назавжди»[9, p. 94]. Ми знаємо, що історично Ізіс не була Великою Царською Дружиною протягом всього життя. Вона була матір’ю Тутмоса ІІІ, а в часи правління Тутмоса ІІ, вона була просто незначною дружиною царя.

Тутмос ІІІ мав щонайменше п’ять дружин, двоє з яких – Мерітра-Хатшепсут і Сат-ях – зображені в його гробниці в Долині Царів (KV34) та титуловані «великими царськими дружинами».

C:\Users\Администратор\Desktop\Merytre-tomb-of-Ra.jpg

Мерітра Хатшепсут зображена в храмі Тутмоса III в Медінет-Абу

На сьогоднішній день походження його дружин до кінця не з’ясоване. За словами В. Большакова: «Довгий час вважалось, що Мерітра-Хатшепсут (інакше Хатшепсут ІІ), яка стала дружиною Тутмоса ІІІ і мамою Аменхотепа ІІ, була молодшою дочкою Хатшепсут і Тутмоса ІІ, однак ця здогадка не має ніякого конкретного підтвердження. На пам’ятниках самої Хатшепсут ім’я Мерітра-Хатшепсут не засвідчене»[3, с. 84]. Однак, володіння великою кількістю почесних титулів, такими як «знатна», «велика царська дружина», «дружина бога», «рука бога», «дружина царя», «велика царська дружина», змушують вважати, що вона була близькою до царської сім’ї, але не була її членом.

За словами В. Большакова: «відомо ім’я матері Мерітри-Хатшепсут – дами Хуї, яка носила багато жрецьких титулів («старша гарему Амона», «старша гарему Ра», «дружина бога»)[3, с. 84].

На статуї Мерітри-Хатшепсут із Карнаку висічені всі її титули: «знатна, велика похвалами, супроводжуюча брата свого, благого бога, любима владикою Обох Земель, (коли) дивиться на неї, велика царська дружина Мерітра-Хатшепсут, нехай живе вона подібно Ра!, велика царська дружина, владичиця похвал серед гаремів (іпет- ах), головна царська дружина, яка не перебуває у відсутності біля владики Обох Земель[3, с. 85].

МеріетраХатшепсут займала найбільш видне місце серед дружин Тутмоса ІІІ, зокрема, на стелі Неферперет її титул включає багато епітетів: «iry.tpʽtwr.t ḥsw.tsn.snṯrnfrmrr.tnbtꜢwymꜢn.s ḥm.tnswtwr.tMry.t-rʽ ḤꜢt-špsw.t ʽnḫ.tiRʽ … nb.t ḫsw.tm ḫn(r).tiʽḫ ḫnw.tn.t ḫmw.tnswttm.ttš r-gsnbtꜢwy» «Наслідна принцеса, велика владою, яка слідує за своїм чоловіком, Хорошим Богом, вона, яку любить Бог Двох Земель, коли (він) дивиться на неї, Велику Царську Дружину, Мерітр-Хатшепсут, можливо, живе як Ра назавжди… володілиця влади в кімнатах палацу, господиня дружин царя, яка ніколи не є відсутньою коло Бога Двох Земель»[9, p. 95].

На одній із пам’яток Тутмоса ІІІ, ім’я його першої дружини, Сат-ях, написано замість імені якоїсь «дружини бога», зображеної позаду нього на стелі із храму Птаха в Карнаці. Сат-ях, на думку В. Большакова, точно не належала до царського роду, але це не стало перепоною для її підвищення до рівня «великої царської дружини»[3, с. 85]. Більше того, в титулатурі, вигравіруваній на жертовнику із Абідоса: «вказано ім’я її матері, Іпу, кормилиці царя. Такі родинні зв’язки (походження від кормилиці царя, по суті бога) в давньоєгипетському суспільстві вважалось дуже почесним»[3, с. 85].

Про інших цариць- дружин Тутмоса ІІІ відомо небагато. «Дружина царя» Небту[4, с. 133] – фігура ефемерна, її ім’я згадується в гробниці Небамона (ТТ24), який був «управителем дому дружини царя» та в гробниці самого Тутмоса ІІІ. Цариці Менуї, Мерті і Менхет(у всіх був один титул – «дружина царя») відомі в основному завдяки знахідці в 1916 р. великих скарбів в їх гробниці в Фівах (Каббанатель-Куруд). Цікавим є той факт, що всі три цариці були похоронені в одній гробниці з подібним поховальний інвентарем. Можливо, причиною їх смерті стала якась епідемічна хвороба. Імена та титули даних цариць вдалося ідентифікувати завдяки поховальному інвентареві (рис. 2), більша частина якого, зараз зберігається в музеї Метрополітен. Менуї, Мерті і Менхет мають, за свідченням Г. Уінлока сирійське походження[12, pl. 41b].Ім’я Мерті, очевидно, єврейського, або арамейського походження, Н. Рівз, вказує на те, що пізніший час воно трансформувалось в ім’я «Марта»[11, с. 151].

Таким чином, можна вважати, що більшість дружин Тутмоса ІІІ були знатного походження, і, мабуть, дружини сирійського походження, Мерті, Менуї та Менхет також, оскільки, наявне сирійське коріння свідчить про прагнення Тутмоса ІІІ заручитись підтримкою та відданістю сирійських князьків під час оформлення Єгипетської імперії.

Рис. 1. Сенмут і принцеса Неферура у вигляді богині. Синайська стела, бл. 1468 р. до н. е. [7, c. 108]

Рис. 2.Корона однієї із сирійських дружин (Менуї, Мерті або Менхет) Тутмоса ІІІ. Нью- Йорк, музей Метрополітен[8, с. 225]

Список використаних джерел

1. Большаков В. А. Дочь Ра Хатшепсут: Монография / В. А. Большаков. ‒ М.: РУДН, 2009. ‒ 165 с.: ил.

2.Большаков В. А. Дочь царя Нефрура: к интерпритации статуса и роли царевны // ВДИ. ‒ 2012. ‒ № 4. ‒ С. 94-122.

3. Большаков В. А. Политическая и культово-церемониальная роль египетских цариц эпохи Нового царства (XVI-XI вв. до н. э.): дис. на соиск. уч. степени канд. ист. наук. ‒ М., 2006. ‒ 232 с.

4. Dodson A., Hilton D.The Complete Royal families of Ancient Egypt / A. Dodson, D. Hilton. ‒ London: Thames &Hudson, 2005.‒ 320 p.

5. DodsonA. Tuthmosis III: Family Man // TheOstracon. ‒ Denver: Egyptian Study Society, Inc., 2004 ‒ Vol. 15. ‒ № 2. ‒ P. 3-7.

6. Gabolde L. MonumentsdécorésenbasreliefauxnomsdeThoutmosis II etHatchepsout à Karnak / L. Gabolde. ‒ LeCaire, 2005. ‒ T. I-II.‒ 315 p.

7. HarshepsutfromQueentoPharaon / EditedbyCatharine H. Roehrig. ‒ New

York : TheMetropolitanMuseumofArt, 2005. ‒ 342 р.

8. Lilyquist C. The tomb of three foreign wiwes of Tuthmosis III / Christine Lilyquist, with contributions by James E. Hoch and A. J. Peden. ‒ New York: The Metropolitan Museum of Art, 2003. ‒ 397 p.

9. Piccione P. A. The women of Thutmose III in the Stelae of the Egyptian Museum // JSSEA, 2003. ‒ № 30. ‒ P. 91-100.

10. Ratié S.AttributsetDestineedelaPrincesseNefrure // BSEG, 1980.‒ 4, P. 77–82.

11. Reeves N. Les GrandesDecouvertes de l’Egypteancienne/ N. Reeves. ‒ Paris: Rocher, 2001.‒ 255 p.

12. Winlock H. E. The Treasure of Three Egyptian Princesses / H. E. Winlock. ‒ New York: Metropolitan Museum of Art, 1948.‒ 68 p.

                                                                                                           Автор     Яблонський Вадим

Розробка сайтів - Віталій Ткач