Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


Лише сильним дано право на безсмертя

— Олександр Довженко

Пилип Орлик

C:\Users\Admin\Desktop\Пилип Орлик.png

C:\Users\Admin\Desktop\ПО.pngОдним з основоположників демократичного режиму в Європі, чиє ім’я вписане в світову історію, є гетьман Пилип Орлик. Майбутній козацький ватажок не мав прямого українського коріння. Він з’являється на світ 11 жовтня 1672 року в селі Косута Ошмянського повіту, Віленського воєводства Великого князівства Литовського (нині Віленський район, Мінська область, Білорусія) в родині литовського шляхтича чеського походження Степана Орлика (відома у Європі родина баронів мусила покинути територію Чехії в період Тридцятилітньої війни 1618-48 рр., рятуючись від погромів й на запрошення вітебського воєводи Сапєги перебратись до Литви). Вихованням сина займалася мати Ірина (з литовсько-білоруського шляхетського роду Малаховських) так як батько загинув в бою під Хотинською фортецею коли Пилипу виповнився лише один рік.

Початкову освіту шляхтич здобуває у Касутській школі при місцевому монастирі, з якої згодом перебереться на навчання до Єзуїтської академії міста Вільно. Невідомо, чи став би Орлик гетьманом, якби не брак коштів в його родини, які на початку 90-х років ХVІІ століття вимушені були продати свої маєтності і перебратися до Києва. Тут Пилип продовжує своє навчання в славнозвісній Києво-Могилянській академії, яку закінчує у 1694 році. З 1698р. талановитий юнак (Орлик вільно володів українською, італійською, церковнослов’янською, болгарською, сербською, латинською, польською, німецькою, шведською, французькою, російською, старогрецькою, новогрецькою та турецькою мовами) був запрошений на посаду кафедрального писаря Київської метрополії. Визнання серед тогочасної еліти йому приносить латино мовний панегірик «Алцід Російський, тріумфальним лавром укоронований» (1695 р.) в якому оспівувалася мужність Івана Мазепи у боротьбі проти турків та наголошувалось на тому, що українські правителі діють згідно з Божим промислом і мають прирівнюватись до великокнязівських дворів Європи.

C:\Users\Admin\Desktop\картинки орлик\Рисунок1.pngОрлика починають запрошувати на різні елітні зустрічі, де невдовзі він знайомиться з чарівною Ганною, донькою полтавського полковника Павла Герцика. Згодом відбувається весілля цієї чарівної пари (1698р.), а в 1699р. в них народжується донька Анастасія. Після одруження (що сприяло швидкому просуванню щаблями кар’єрної драбини) молодий шляхтич переходить на роботу до Полтавського полку, де продовжує кар’єру писаря. З 1700 р. Орлик обіймає посаду старшого військового канцеляриста, а згодом і реєнта (старшого над канцеляристами) Генеральної канцелярії Війська Запорозького у тогочасній столиці козацької держави – місті Батурині. Тут молодий інтелігент знайомиться із Іваном Мазепою та заводить з ним дружні відносини. У 1702 р. Павло стає кумом гетьмана, який охрещує другу дитину Орликів – Григорія. В 1707р. невтомна праця приводить шляхтича до посади генерального писаря Війська Запорозького. Звичайно, вірний товариш стає найближчим помічником гетьмана, та виконує для нього різні доручення. Знав, зокрема, Орлик і про підготовку антиросійського повстання та шведсько-український союз. У 1708 р. він переходить разом з І.Мазепою на бік шведського короля Карла ХІІ. Після поразки в Полтавській битві козацька верхівка емігрує до Османської імперії (до Бендер також емігрувало близько 4,5 тисяч козаків).

C:\Users\Admin\Desktop\картинки орлик\Рисунок2.png

Через півроку після смерті Івана Мазепи (5квітня 1710 р.) гетьманом (в еміграції) було вибрано саме Пилипа Орлика. Невдовзі новоспечений голова складає та укладає з старшиною та козацтвом угоду – «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького», що вважається першою демократичною європейською конституцією. В ній зазначався розподіл влади на три гілки (законодавчу, виконавчу, судову) та зобов’язання гетьмана боротися за життя козацтва та православної віри. Конституція Пилипа Орлика слугуватиме зразком для написання усіх відомих європейських конституцій. Не втрачав гетьман і надії відновити незалежну державу.

 

Залучившись підтримкою Швеції, Кримського ханства та Османської імперії козацький ватажок починає наступ на Правобережну Україну (12лютого 1711р.) і вже навесні (березень 1711р.) доходить до самої БілоїЦеркви. Фактично все йшло за планом талановитого гетьмана якого підтримувало і населення правобережжя, але історія вкотре підтвердила що татари ненадійні союзники. Почувши про величезну армію, яку вислав московський цар на противагу військам гетьмана, вони беруться до втечі, грабуючи місцеве населення. За таких обставин гетьман втрачає підтримку народу, а козаки, що прибули на допомогу Орлику, вимушені будуть охороняти свої домівки. З багато чисельного війська (приблизно 15 тис.) у гетьмана лишилось лише вірних йому 3 тисячі козаків, що було занадто мало для продовження боротьби тому Пилип полишає свої плани та повертається до Бендер.

Наступні роки гетьман проведе в постійних поїздках по іноземних країнах намагаючись знайти новихсоюзників у боротьбі проти московської сваволі. 1714р. відвідує Молдову, з 1715 по 1720 рр. перебуває у Швеції. 1720-22р. шукає підтримки у Франції, Німеччині, Речі Посполитій.

Наприкінці 1722 р. Орлик повертається на територію Османської імперії де його було заарештовано та направлено на примусове мешкання до Салоніків (Греція).Навіть перебуваючи в засланні, гетьман пише листи іноземним європейським лідерам (Франції, Англії, Польщі, Ватикану, Саксонії, Прусії ) з надією відновлення боротьби, але спроби були марними.У 1738 році Орлику дозволили залишити Грецію і він кочує територією Османської імперії (Хотин, Серез, Чернівці, Каушани, Бухарест). Закінчив своє життя в постійній боротьбі за Україну в місті Ясси (нині місто Румунії) 24 травня 1742 р. В гетьмана залишилось вісім дітей та вірна дружина, що пережила Пилипа на п’ятнадцять років. Найвідоміший з синів – Григор здобув звання генерал-лейтенанта у війську Франції, був чудовою людиною та блискучим дипломатом.

C:\Users\Admin\Desktop\картинки орлик\пам.png   C:\Users\Admin\Desktop\картинки орлик\Рисунок6.png

Розробка сайтів - Віталій Ткач