Iсторико-патрiотичний клуб

"Алатир"


«Легенда – прийомна дочка історії»

— Еріке Понсела

Хронологія основних подій історії України

ТЕМА 1. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

1 млн. р. тому – поява першої людини на території України

1 млн. р. тому – 11 тис. р.до н. е. тривалість палеоліту (давнього кам’яного віку)

150 тис. р. тому поява на території України неандертальців, початок льодовикового періоду

100 тис. р. тому виникнення материнського роду

35 тис. р. тому поява на території України кроманьйонців

10 тис. р. до н. е. – 6 тис. р.до н. е.тривалість мезоліту (середнього кам’яного віку), закінчення льодовикового періоду, перше приручення диких тварин, винайдення луку та стріл

6 – 4 тис. р. до н.е. тривалість неоліту (нового кам’яного віку), неолітична революція

4 – 3 тис. р. до н.е. тривалість енеоліту (мідно-кам’яного віку), проживання на території України племен трипільської культури

Кінець 3 – початок 1 тис.до н.е. тривалість бронзового віку, перший суспільний поділ праці

1 тис. до н.е. тривалість залізного віку, поява на території України перших народів, про які залишились писемні згадки

IX-VII ст. до н.е. проживання кіммерійців на території Північного Причорномор’я

VII-III ст. до н.е. проживання скіфів в українських степах

III ст. до н.е. – III ст. н.е. панування сарматів в українських степах

І-ІІст. . н.е. перші згадки про словян – венедів у писемних джерелах

VII ст. до н.е. – IV ст. н.е. перебування античних міст-держав (полісів) у Північному Причорномор’ї та Криму

V ст. до н. е. об’єднання античних полісів на Керченському та Таманськомупівостровах у Боспорське царство зі столицею у м. Пантікапей

IV ст. (375 р.) прихід в українські степи гунів – кочових тюркських племен, початок Великого переселення народів (ВПН)

IV – VII ст. існування антського племінного союзу східних слов’ян наПравобережжі України

V –VII ст. тривалість великого розселення слов’ян

ТЕМА 2. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА

V ст., друга половина заснування Києва

VIII-IX ст. формування союзів племен у східних слов’ян (полян, деревлян, сіверян, волинян, уличів, тиверців, білих хорватів тощо)

860 р. військовий похід київського князя Аскольда на Візантію;

особисте прийняття Аскольдом християнства, першим серед

Руських князів

882 р. утворення князем Олегом Київської Русі і убивство Аскольда

882-912 р. правління у Київській Русі князя Олега

907 р., 911 р. вдалі походи Олега на Візантію, укладення першої торгової

угоди

912-945р. правління у Київській Русі князя Ігоря

941 р., 944 р. князь Ігор здійснив невдалі походи на Візантію; під час

першого походу кораблі Ігоря були спалені «грецьким вогнем»

945 р. під час полюддя відбулося повстання деревлян, які стратили

князя Ігоря

945 – 964р. правління у Київській Русі княгині Ольги, дружини князя Ігоря

955 (56, 57) р. дипломатичний мирний візит княгині Ольги у столицю Візантії м. Константинополь (Царгород), під час якого Ольга особисто прийняла християнство

964-972р. правління у Київській Русі князя Святослава

964-966 рр. «східний похід» князя Святослава, під час якого Києву були

підкорені в’ятичі та знищений Хозарський каганат

968-969 рр. війни Святослава з Дунайською Болгарією

971 р. поразка Святослава від Візантії у битві під Доростолом

972 р. князь Святослав був убитий печенігами

977-980 рр. міжусобні війни у Київській Русі за владу між синами

Святослава. Перемагає Володимир

980 – 1015 рр. правління у Київській Русі князя Володимира

982 р. Володимир приєднав до Київської Русі Червенські міста

(Західна Україна) і тим самим Об’єднав під своєю владою всі

східнослов’янські племена

988 р. прийняття християнства Володимиром та хрещення Русі

989 – 996 рр. будівництво Десятинної церкви Богородиці в Києві – першої

кам’яної церкви на Русі

1015-1019 рр. міжусобні війни за владу між синами Володимира.

Перемагають Ярослав та Мстислав, які до 1036 р. правлять

разом. Ярослав правив в Києві, Мстислав у Чернігові. У 1036 р.Мстислав помирає

1019-1054 рр. правління у Київській Русі князя Ярослава

1036 р. під стінами Києва Ярослав остаточно розгромив печенігів

створення першого писаного зведення законів – «Руська

правда»

1037 р. на честь перемоги над печенігами у Києві князем Ярославом

був побудований собор святої Софії

1037 р. заснування Київської церковної митрополії

1051 р. главою руської церкви (митрополитом) вперше стає русич

Іларіон заснування Києво-Печерського монастиря

1054 р. Ярослав за заповітом поділив державу між синами: Ізяслав

одержав Київ, Туров, Новгород і Псков; Святослав – Чернігів, Муром, Тмутаракань; Всеволод – Переяслав і Ростов; Ігор – Володимир-Волинський; В’ячеслав – Смоленськ. Смерть князя Ярослава

1054 р. перша згадка у літописі Києво-Печер-ського монастиря

1054-1093 рр. правління трьох братів Яросла- вичів – ізяслава, Святослава та Всеволода

1056-1057 рр. створення «Остромирового Євангелія» – найдавнішої з книг, яка збереглася до наших днів

1068 р. поразка Ярославичів у битві проти по-ловців на р. Альта. Повстання у Києві проти князя Ізяслава. Розпад триумвірату

1073,1076 рр. створення «Ізборників для князя Святослава Яроспавича»

1097 р. Любецький з’їзд князів

1103,1109,1110,1111 рр. походи руських князів проти половців

1108 р. заснування онуком Ярослава Мудрого Святополком Михайлівського Золотоверхого монастиря у Києві

1113р. народне повстання у Києві

1113р. прийняття «Статуту» Володимира Мономаха

1113 р. завершення ченцем Києво-Печерської лаври Нестором написання літопису «Повість минулих літ»

1117 р. укладання «Повчання» Володимира Мономаха

1113 – 1125 рр. правління у Київській Русі князя Володимира Мономаха,

тимчасове об’єднання Київської Русі

1125 – 1132 рр. правління у Київській Русі сина Володимира Мономаха

Мстислава Великого

ТЕМА 3. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА. МОНГОЛЬСЬКА НАВАЛА

1132 р. смерть Мстислава Великого, остаточний розпад Київської Русі на окремі незалежні князівства

1152-1187р. Зміцнення Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла.

1169 р. Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський

зруйнував та пограбував Київ

1185 р. похід на половців Новгород-Сіверського князя Ігоря (сюжет

«Слово о полку Ігоревім»)

1187 р. перша згадка назви «Україна» в Київському літописі

написання невідомим автором «Слово о полку Ігоревім»

1199 р. утворення Галицько-Волинського князівства у результаті

похода волинського князя Романа Мстиславича на Галицьке

князівство

1200 р спорудження церквм Св. Пантелеймона у Галичі.

1202 р. галицько-волинський князь Роман Мстиславович опанував

Києвом

1205 р. загибель Романа Мстиславича в битві під Завихвостом

поляками; тимчасовий розпад Галицько-Волинського

князівства

1223 р. битва на р. Калка – перша зустріч русичів з монголами. Русичі разом з половцями зазнали нищівної поразки

1238 р. напад монгольських орд на чолі з ханом Батиєм на Південно-

Західну Русь (Україну) битва під Дорогочином – князь Данило Романович розгромив

німецьких лицарів-хрестоносців Тевтонського ордену

1238 – 1264 рр. правління в Галицько-Волинській державі князя Данила

Романовича (Галицького)

1240 р., 6 грудня монгольські війська хана Батия взяли й розграбували Київ

1242 р. монголи повернулися на береги Волги, де заснували свою

державу – Золота Орда

1245 р. битва під Ярославом – князь Данило Романович переміг

свавільних галицьких бояр, угорські та польські війська й

остаточно затвердив свою владу в Галичині

1245 – 1246 рр. подорож князя Данила Романовича за ярликом у Золоту Орду

1253 р. коронація Данила Романовича в Дорогочині; Галицько-

Волинське князівство стає королівством

1256 р. заснування Львова князем Данилом на честь свого старшого

сина Лева

1257р. перша літописна згадка про м. Львів

1259 р. Набіг на Галицько-Волинське князівство монгольського

баскака Бурундая

1264р. смерть Данила Галицького

1264-1301 рр, князювання Лева Данило¬вича (сина Данила Галицького) у Галицькій і Перемишльській землях

1269-1288 рр. князювання Володимира Васильковича (син Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині XIII ст., друга половина – укладання Га¬лицько-Волинського літопису, що містить дві самостійні частини: Галицьку (1201-1261) і Волинську (1262-1292)

1301 -1308 рр. правління в Галицько-Волинському князівстві князя Юрія І;

тимчасове піднесення Галицько-волинської держави

1303 р. заснування Галицької церковної митрополії Юрієм І

1315-1323 р р князювання у Галицько-Волинському князівстві Андрія і Лева II Юрійовичів

1324-1340 рр. князювання у Галицько-Волинській державі Мазовецького княжича Болеслава Юрія II

1340 р. смерть Юрія II. Перший похід польського короля Казиміра III на Львів. Початок боротьби за галицько-волинські землі між Литвою і Польщею

1340 р. остаточний занепад Галицько-Волинської держави;

захоплення українських земель іноземними державами

Тема 4 ЛИТОВСЬКО РУСЬКА ДЕРЖАВА. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ

(у другій половині XIV – першій половині XVI ст.)

1359 р. захоплення Молдавським князівством північної Буковини

1362 р. литовський князь Ольгерд приєднав до Великого Князівства

Литовського Київщину та Переяславщину

у битві на Синіх Водах об’єднані українсько-литовські війська розбили монголо-татар. У результаті українські землі були звільнені з-під влади монголо-татарського ярма

1385 р. Кревська унія – об’єднання Великого Князівства Литовського

та Королівства Польського на основі шлюбу литовського князя Ягайла та польської принцеси Ядвіги

1387 р. Галичина після боротьби між Польщею, Литвою та Угорщиною остаточно опинилася у складі Польського королівства

1399 р. битва на р. Ворскла, під час якої литовські війська князя

Вітовта зазнали поразки від військ Золотої Орди. У результаті Вітовт змушений шукати союз з двоюрідним братом Ягайлом

1410 р. Грюнвальдська битва, у якій об’єднані литовсько-польсько-

русько-українсько-чесько-угорсько-татарські війська

розгромили німецьких лицарів (хрестоносців) Тевтонського

ордену

1413 р. Городельска унія між Польським королівством та Великим

Князівством Литовським, яка заперечувала положення

Кревської унії, визнаючи Литву незалежною. Але вплив

Польщі на Литву зберігався. Унія прирівняла в правах польську та литовську католицьку шляхту, але посилила дискримінацію православного населення, обмеживши його участь у державному управлінні

1416р. розорення Києва ногайською ордою хана Едигея

1430р. захоплення Західного поділля Польщею.

1430-1432 рр. правління у Великому князівстві Литовському Свидригайла,

що спирався на православних українських і білоруських князів і виступав проти унії з Польським королівством

1432 р. у результаті змови проти Свидригайла Великим князем

Литовським було оголошено Сигізмунда, який виступав за

союз із Польщею. Литва розкололася на два ворогуючих табори

1434р. запровадження воєводського управління в Галичині та Поділлі

1435 р. битва під Вілкомиром, у якій Свидригайло зазнає поразки від

Сигизмунда. Після поразки Свидригайла правителем Литви

став Сигізмунд (1435 – 1440), що проводив політику зближення з Польщею. Частина українських князів створили проти нього змову й стратили

1443р. відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди

1447р. перший напад військ кримського хана на українські землі

1449 р. Утворення Кримського ханства

1458 р. поділ Київської митрополії на Україно-Білоруську і Московську

1471 р. остаточна ліквідація Київського удільного князівства

1475 р. захоплення турками Кримського півострова. Початок

залежності Кримського ханства від Османської імперії

(Туреччини)

1478 р. кримський хан Менглі-Гірей підписав зобов’язання про

васальну залежність Криму від Османської імперії (Туреччини)

1480-1481 рр. заколот князів Михайла Олельковича, Івана Ольшанського,

Федора Бельського з метою скинути литовське панування на

українських землях і приєднати їх до Московської держави.

План не здійснився

1489 р. перша писемна згадка про українських козаків

1490-1492 рр. селянське повстання під керівництвом Мухи на Буковині,

Галичині, Молдавії тощо. Повстання зазнало поразки

1491 р. слов’янський першодрукар Швайпольд Фіоль у Кракові

(Польща) першим надрукував книгу церковнослов’янською

мовою – «Осьмогласник»

1500 – 1522 рр. московсько-литовські війни, у результаті яких Чернігово-

Сіверщина опинилася під владою Московського царства

1508 р. невдалий збройний виступ української шляхти на чолі з князем Михайлом Глинським проти литовського панування

1526 р. загарбання західної частини Закарпаття австрійськими Габсбургами, східної- трансильванським князівством

1529 р. прийняття Першого Литовського статуту

ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVI СТ.

1556 р. заснування православним князем Дмитром (Байдою)

Вишневецьким на о. Мала Хортиця першої Запорозької Січі

1556-1561 р. написання Пересопницького Євангелія – першого перекладу

Євангелія на українську мову

1557 р. видання у Великому князівстві Литовському «Устави на волоки»

1566 р. прийняття Другого Литовського статуту

1572 р. – універсал польського короля Си- гізмунда II Августа про прийняття на вій¬ськову службу 300 запорозьких козаків. По¬чаток реєстрового козацького війська

1569 р. Люблінська унія – об’єднання Великого Князівства

Литовського та Королівства Польського в єдину державу – Річ Посполита. У результаті українські землі були приєднані до Польського королівства

1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август вперше набрав на

службу 300 реєстрових козаків

1573 р. Іван Федоров у Львові відкрив першу друкарню в Україні

1574 р. в Україні Іван Федоров надрукував перші книги: «Апостол» та «Буквар»

1577-1578 рр. козацький отаман Іван Підкова здійснив військовий похід у

Молдавію

1578 р. «Козацька реформа» короля Стефана Баторія польський король Стефан Баторій збільшив козацький реєстр

до 600 осіб і надав реєстровим козакам клейноди та привілеї

князь Василь-Костянтин Острозький відкрив в Острозі греко-

латинсько-слов’янську школу (Острозьку академію)

1581 р. в Острозі надрукована перша Біблія на слов’яно-руській мові «Острозька Біблію»

1586 р. заснування Львівського Успенського ставропігійного братства

1587 р видання в Острозі першого поле¬мічного твору Герасима Смотрицького «Ключ царства небесного

1588 р. видання Третього Литовського статуту, який офіційно

запровадив кріпацтво на українських землях у складі Речі

Посполитої

1591-1593 рр. козацько-селянське повстання на чолі з Криштофом

Косинським

1594-1596 рр. козацько-селянське повстання на чолі з Северином Наливайком

1596 р. Берестейська церковна унія – об’єднання католицької та

української православної церкви в єдину – греко-католицьку

(уніатську)

1599 р. повстання запорожців на турецьких галерах під проводом Самійла Кішки

ТЕМА 7. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVIІ СТ.

1606 р взяття запорозькими козаками турецької фортеці Варна

1609 р. похід запорозьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Аккерман

1609-1612 рр. участь запорозьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву

1615 р. заснування Київського Богоявленського братства;

заснування друкарні Київського братства

1616 р. морський похід козаків на чолі з гетьманом Петром

Конашевичем-Сагайдачним на Кафу

1617р. укладання Вільшанської польсько-козацької угоди, за якою козаки, не внесені до реєстру, повинні були повернутися під владу шляхти

1619 р укладання Роставицької польсько-козацької угоди, за якою

реєстр обмежувався 3 тис. козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь 1620-ті рр. – укладання Густинського літопису

1620р. Цецорська битва

1620 р. відновлення православної ієрархії в Україні. Ієрусалимський

патріарх Феофан висвятив на православного митрополита Іова Борецького

1621 р. Хотинська битва, під час якої козацькі війська на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним зупинили похід турецької армії на Річ Посполиту

1625 р. козацьке повстання на чолі з Марком Жмайлом. Підписання

Куруківської угоди Михайлом Дорошенком. Збільшення

козацького реєстру до 6 тис.

1630-1631 рр. козацьке повстання на чолі з Тарасом Трясилою

(Федоровичем). Підписання Переяславської угоди. Збільшення козацького реєстру до 8 тис.

1632 р. Київський православний митрополит Петро Могила домігся

офіційного визнання православ’я у Речі Посполитій польським королем на базі Київського братства Петро Могила відкрив колегіум, який отримав статус академії у 1701 р. (Києво-Могилянськаакадемія)

1633 р. сейм Речі Посполитої видав «Статті для заспокоєння Руського народу», згідно з якими у державі можна було вільно сповідувати православ’я. Але умови «статей» порушувалися польською шляхтою

1635 р. зруйнування польської фортеці Кодак запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою

1637-1638 рр. козацькі повстання на чолі з Павлом Бутом (Павлюком),

Дмитром Гунею та Яковим Острянином, що завершилися

поразкою козаків

1638 р. видання сеймом Речі Посполитої «Ординацій Війська

Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі

Посполитої». Згідно з цим документом, права та привілеї

козаків були обмежені, реєстр зменшувався до 6 тис.,

відбудовувалася фортеця Кодак, війська реєстрового козацтва очолював польський шляхтич

1638-1648 рр. період «Золотого спокою» у Речі Посполитої. Тобто протягом

десятиріччя не було великих козацько-селянських повстань

ТЕМА 8. ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ ХVIIСТ.

1648 – 1657 рр. національно-визвольна війна українського народу на чолі з

Б.Хмельницьким проти польського панування

1648 р., січень захоплення козаками Б. Хмельницького Запорозької Січі. Початок Національно-визвольної війни

1648 р., лютий-березень Угода Б. Хмельницького з Кримським ханом Іслам-Гіреєм ІІІ

про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої

1648 р., 5-6 травня битва під Жовтими Водами, перша битва Національно-

визвольної війни. Перемога козацько-турецьких військ над

військами Речі Посполитої

1648 р., 16 травня битва під Корсунем. Перемога козацько-турецьких військ над

військами Речі Посполитої

1648 р.,23 вересня битва під Пилявцями на Волині, де до козаків приєдналися

повсталі українські та білоруські селяни. Перемога козаків і

нищівна поразка 60-тисячного польського війська під

командуванням Заславського, Остророга і Конецпольського

(«перини», «латини» і «дитини» за висловом Хмельницького). Ця перемога відкрила українському війську шлях у Галичину

1648 р., жовтень осада козаками Б. Хмельницького разом із татарами Львова і

Замостя

1648 р., грудень козацьке військо Богдана Хмельницького урочисто вступило до Києва, де гетьмана вітали як українського Мойсея, який виведе українців з польського полону як колись пророк Мойсей вивив євреїв з єгипетського полону. Саме в грудні 1648 р. Б.Хмельницький оголосив, що його метою є творення незалежної козацької держави, а не лише помста за трагедію особистого життя

1649 р., липень-серпень козацькі війська оточили частину польських військ на чолі з

магнатом Яремою Вишневецьким у фортеці Збараж

1649 р., липень битва під Лоєвим, у якій козацькі війська на чолі з

полковником М. Кричевським зупинили литовські війська Я.

Радзивілла. Сам М. Кричевський загинув під час битви. Ф хоча литовці здобули перемогу, через великі втрати вони вимушені були зупинити свій наступ в Україну

1649 р., 15 серпня під м. Зборів відбулася битва козаків з головними частинами

польської армії на чолі з королем Яном Казимиром. Козаки

практично здолали поляків, але союзники козаків – татари –

вимагали, щоб Б. Хмельницький заключив мирний договір з

полякам. У результаті між козаками і поляками був підписаний Зборівський мирний договір

1649 р.,18 серпня Зборівський мирний договір між козаками і поляками, за яким під владу козаків переходила Київщина, Брацлавщина та Чернігівщина, а козацький реєстр збільшувався до 40 тис.

козаків

1650 р., серпень-вересень козацька армія під командуванням Б. Хмельницького й загони кримських татар захопили столицю Молдови Ясси. Це був перший молдавський похід козаків Б. Хмельницького

1651 р., лютий поляки, порушивши Зборівський мир, напали на м. Красне. У цьому бою загинув брацлавський полковник Данило Нечай, а наступ польських військ гетьмана Калиновського був зупинений поблизу Вінниці загонами Івана Богуна 1651 р.,28 червня битва під Берестечком, найбільша битва війни (разом близько 300 тисяч вояків). У вирішальний момент козаків зрадили татари, що залишили поле битви і захопили в полон гетьмана Б. Хмельницького. Врятувати оточені українські війська вдалося талантом Івана Богуна, який вивів частину козаків з оточення. Це була перша поразка козацьких військ у національно-визвольній війні

1651 р., липень друга битва під Лоєвим, під час якої козацькі війська на чолі з полковником М. Небабою були розбиті литовськими військами Я. Радзивілла. М. Небаба загинув у бою

1651 р., 28 вересня Білоцерківський договір між поляками та козаками, згідно з

яким під владою козаків залишалася лише Київщина, а реєстр

скорочувався до 20 тис.

1652 р.,травень битва під Батогом, у якій козаки знову одержують перемогу над поляками. Ця перемога призвела до відновлення території козацької держави, зміцнення її військового і політичного становища

1653 р., серпень-вересень Молдавський похід (Сучавська кампанія) сина Богдана

Хмельницького Тимоша Хмельницького, під час якого він

загинув у сутичці з молдавськими військами

1653 р., осінь облога козаками польської армії у м. Жванець. Козаків раптово знову зрадили татари, які таємно уклали сепаратний мир з поляками, підписавши в грудні 1653 р. Кам’янецьку угоду на вигідних для себе умовах

1653 р., 1 жовтня московський Земський собор вирішив прийняти Військо

Запорозьке під зверхність московського царя, тобто встановити протекторат над Україною

1654 р.,8 січня у м. Переяслав відбулася Переяславська козацька рада, на якій більшість козаків присягнули на вірність московському царю 1654 р., березень укладання Березневих статей – умов договору між Московським царством та козацькою державою. Держава Війська Запорозького приймала протекторат московського царя, залишаючись надалі окремою державою, зберігаючи свій політичний і соціальний устрій, власну адміністрацію, армію, фінанси. Реєстр збільшувався до 60 тис. козаків.

1654 р., 27 березня у Москві було укладено «Березневі статті» – договір між Московською державою та Гетьманщиною

1654р., 18-20 листопада героїчна оборона повстанцями м. Бужі

1655р., 14-17 січня героїчна оборона Умані загонами Івана Богуна

1655 р., січень перемога козацько-московських війська над поляками в битвах під Охматовим (Дрижипільська битва) та Городком

1656 р., жовтень Віленське перемир’я між Річчю Посполитою та Московським

царством

1657 р., 27 липня смерть Б.Хмельницького

ТЕМА 9. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х – У 80-ТІ РР. ХVIIСТ.

1657 р. 23.жовтня на козацькій раді в Чигирині молодший син Б.Хмельницького

Юрій Хмельницький обраний гетьманом, але через молодість

тимчасово передав владу у руки козацтва, яке обрало

гетьманом Івана Виговського

1657 – 1659 рр. гетьманування І.Виговського

1658 р. І.Виговський підписав Гадяцьку угоду з Річчю Посполитою.

Козацька держава входила до складу Речі Посполитої на правах «як вільні до вільних і рівні до рівних». Річ Посполита повинна була складатися з трьох рівних утворень – Польського королівства, князівства Литовського та князівства Руського (Україна) І.Виговський придушив повстання полтавського полковника М.Пушкаря та отамана Січі Я.Барабаша, які виступили проти союзу з Польщею

1658-1659р. україно – московська війна

1659 р28-29 червня. Конотопська битва, у якій війська об’єднані війська козаків

І.Виговського та татар розбили 100 тис. армію росіян

1659 – 1663 рр. гетьманування Ю.Хмельницького

50-ті рр. XVII ст. Формування Харківського, Острогозького, Сумського, Ізюмського та Охтирського козацьких полків на Слобожанщині

1660р., серпень-вересень чуднівська кампанія

1659 р. Ю.Хмельницький був обраний гетьманом на Переяславській

раді в присутності російських військ і підписав Переяславську угоду з Московським царством. У порівнянні з Березневими статтями Б.Хмельницького, Переяславські статті суттєво обмежували права козацької держави і на її території розміщувалися полки російських військ

1660 р. «Слободищенська кампанія» – невдалий наступ московсько-

козацьких військ проти Речі Посполитої. Ю.Хмельницький

переходить на бік Польщі й підписує з нею Слободищенський трактат, який проголосив про вхід України до Речі Посполитої. Слободищенський трактат значно обмежував права козацької держави у порівнянні з Гадяцькою угодою І.Виговського. Частина козаків на Лівобережжі підняла повстання, відмовилася визнавати владу Польщі й обрала собі нового гетьмана – Я.Сомка

60-ті – 80-ті рр. XVII ст. доба «Руїни» в історії України

1663 р. початок гетьманування на Правобережжі П.Тетері. Поділ

України на Правобережну та Лівобережну

«Чорна рада» в Ніжині. Початок гетьманування на Лівобережжі І.Брюховецького

1663-1665 рр. гетьманування П.Тетері на Правобережжі

1663-1668рр. гетьманування І.Брюховецького на Лівобережжі

1665 р. І.Брюховецький уклав з Росією Московські статті, які суттєво

обмежували права козацької держави. Податкова система

держави переходила під керівництво московських посадовців

1665-1676 рр. гетьманування П.Дорошенка на Правобережжі

1667 р. 30 січня Андрусівське перемир’я на 13,5 років між Річчю Посполитою та Московським царством. Документальний поділ України по

Дніпру

1668 р. П.Дорошенко об’єднує під своєю владою Правобережну й

Лівобережну України й оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра

1668-1672рр. гетьманування Д.Многогрішного на Лівобережжі

1669 р. 3 березня Д.Многогрішний підписує Глухівські статті з Москвою, які

дещо розширювали права козацької автономії у відносинах з

Московським царством у порівнянні з Московськими статтями І.Брюховецького

1669 р., 10-12 березня старшинська козацька рада у Корсуні за пропозицією П. Дорошенка ухвалює рішення про визнання протекторату Османської імперії над Правобережною Україною

1669-1674рр. гетьманування на Правобережжі ставленика Речі Посполитої

М.Ханенка

1672 р. Бучацький мир між Річчю Посполитою й Османською

імперією, за яким до Туреччини відійшло Поділля;

П.Дорошенко оголошувався гетьманом у старих межах

(Київщина та Брацлавщина); у складі Польщі залишалися

західноукраїнські землі Лівобережний гетьман І.Самойлович підписав з Москвою «Конотопські статті», що обмежували права козацької держави у порівнянні з Глухівськими статтями Д.Многогрішного

1672-1687 рр. гетьманування І.Самойловича на Лівобережжі

1673-1676 рр. – польсько-турецька війна за Правобережну Україну

1674 р. у друкарні Києво-Печерської Лаври був виданий «Синопсис» – нарис вітчизняної історії (з російської точки зору), що фактично став першим систематизованим підручником з історії. Імовірним автором «Синопсису» був І.Гізель

1676 р. І.Самойлович оголошує себе гетьманом обох берегів Дніпра,

після зречення влади П.Дорошенка на Правобережжі

1676р укладання Журавненської мирної угоди між Річчю Посполитою та Османською імперією

1677-1685рр. гетьмануванняЮ.Хмельницького на Правобережжі

1677 р., 1678 р. Чигиринські походи Ю.Хмельницького разом з турками й

татарами на м. Чигирин проти росіян і лівобережного гетьмана І.Самойловича. Походи закінчилися повним руйнуванням міста

1681 р.13 січня Бахчисарайський мир між Московським царством і Османською імперією, за яким Лівобережжя входило до складу Росії; на Запорозьку Січ також поширювалася влада Росії; Поділля визнавалося за Туреччиною. Після Бахчисарайськогодоговору Ю.Хмельницького було позбавлено гетьманської влади і страчено у 1685 р.

1685 р. страта Ю.Хмельницького турками

1685р. відновлення урядом Речі Поспо¬литої козацького устрою на Правобережній Україні – Богуславського, Брацлавського, Фастівського і Корсунського полків

1686 р. «Вічний мир» між Московським царством та Річчю

Посполитою, який «навічно» закріпив поділ України по Дніпру Київська православна митрополія була підпорядкована Московському патріархату

1687 р. лівобережний гетьман І. Самойлович брав участь разом з

російською армією на чолі з князем В. Голіциним у спільному першому Кримському поході проти татар. Похід завершився невдало І.Самойлович був відсторонений від гетьманської влади

ТЕМА 10. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ ХVII – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIIIСТ.

1687 р. Лівобережний гетьман І.Мазепа підписав з Москвою

«Коломацькі статті», що обмежували права козацької держави

1687 – 1709 рр. гетьманування на Лівобережжі І.Мазепи

1689 р. лівобережний гетьман І. Мазепа брав участь у другому

Кримському поході українських та російських військ проти

татар і турків, який також як і перший похід зазнав невдачі

1699 р. до Речі Посполитої відійшло Поділля, яке до цього перебувало під владою Туреччини. У результаті вся Правобережна Україна опинилася у складі Речі Посполитої

польський сейм прийняв рішення про ліквідацію козацтва на

Правобережжі

1700 – 1721 рр. Північна війна – війна між Росією та Швецією за узбережжя

Балтійського моря. Завершилася перемогою Росії. У війну

також були втягнені Річ Посполита, Данія, Саксонія та

Гетьманщина. Під час Північної війни Росію очолював цар

Петро І

1701 р. Києво-Могилянській колегіум отримав статус академії

1702-1704 рр. повстання фастівського полковника С.Палія на Правобережжі за відновлення козацтва та проти польського панування. Повстання було придушене за допомогою козаків

лівобережного гетьмана І.Мазепи, який на деякий час став

гетьманом обох берегів Дніпра

1704-1716 рр. діяльність у Києво-Могилянській академії Феофана Прокоповича – професора філософії й богослов’я, ректора

1708 р., жовтень лівобережний гетьман І.Мазепа укладає угоду зі Швецьким королем Карлом ХІІ про спільні дії проти Росії. Угода передбачала уразі перемоги над росіянами відновлення

незалежності козацької держави

1708 р., листопад російські війська розгромили гетьманську столицю Батурин

1708-1722 рр. гетьманування на Лівобережжі І.Скоропадського, який у 1709

р. підписав з Росією «Решетилівські статті», що лише загально підтверджували «права та вольності» Гетьманщини царським указом з обіцянкою їх конкретизувати

1709 р., травень російські війська зруйнували Чортомлинську Запорозьку Січ

1709 р., 27 червня битва під Полтавою, під час якої російські війська перемагають шведів та козаків І.Мазепи, який відступає у м. Бендери, де і помирає у 1709 р.

1709-1711 рр. Кам’янська Січ

1710 р. у м. Бендери гетьманом у вигнання було обрано П. Орлика

П. Орлик укладає зі старшиною та запорожцями «Пакти й

Конституції прав і вольностей Війська Запорізького»

(Конституцію П.Орлика)

1711 р. спільний похід козаків П.Орлика разом з турками і татарами

проти Російської держави Прутський мирний договір між Росією і Туреччиною, який закріпив поділ України і владу Росії на Лівобережжі

1711-1734 рр. Олешківська Січ

1712р укладання російсько-турецького Адріанопольського договору

1720 р. указ Петра І про заборону друкувати книги українською мовою

1722 р. російський цар Петро І заснував Малоросійську Колегію, яка

повністю контролювала й визначала діяльність гетьмана.

Очолив Малоросійську колегію генерал С.Вільямінов

наказним гетьманом став чернігівський полковник

П.Полуботок, який незабаром був заарештований царською

владою і помер у в’язниці у 1724 р.

1727 р. скасування Малоросійської Колегії та обрання гетьманом

Данила Апостола

1727 р. заснування Харківського колегіуму

1727 – 1734 рр. гетьманування Данила Апостола, діяльність якого визначалася «Рішительними пунктами» – одностороннім царський указом, який повністю регламентував діяльність гетьмана. За часів гетьманування Данила Апостола права та привілеї Гетьманщини були частково відновленні

1728р. прийняття «Рішительних пу»

1730-1740-ті рр. укладання зводу вових актів Гетьманщини «Права, за я судиться малоросійський народ»

1734 р. Гайдамацьке повстання польського панування на Правобе очолюване Верланом

1734 р заснування Нової (Підпільненської) Січі з ініціативи Данила

Апостола смерть Данила Апостола, після якої російська імператриця Анна Іоанівна заборонила обирати нового гетьмана й створиладля управління Гетьманщиною так зване Правління Гетьманського Уряду перша хвиля гайдамацького руху на чолі із сотник Верланом на Правобережжі

1738-1745 рр. рух опришків на Західній Україні (у Карпатських горах) під

керівництвом Олекси Довбуша

ТЕМА 11. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVIIIСТ

1722-1794 рр. роки життя філософа і поета Григорія Сковороди

1738 р. заснування Переяславського колегіуму

1738 р. відкриття співацької школи у Глухові

1745-1760 рр. спорудження у Львові собору Св. Юра – кафедрального собору греко-католицької церкви (архітектор Б. Меретин) 1747-1753 рр. – спорудження Андріївської церкви у Києві (архітектор Ф. Б. Растреллі)

1750 р. друга хвиля гайдамацького руху на Правобережжі

1750-1764 рр. гетьманування останнього лівобережного гетьмана Кирила

Розумовського

1751р. утворення Гетьманом К. Розумовським придворного театру у Глухові

1755 рр. спорудження у Києві царського Марійського палацу

(архітектори Ф. Б. Растреллі та І. Ф. Мічурін)

1753 р. утворення Слов’яно-Сербії

1755 рр. спорудження Кловського палацу у Києві

1764 р. російська імператриця Катерина ІІ назавжди скасувала посаду гетьмана, натомість заснувала другу Малоросійську колегію, яку очолив П.Румянцев

1765 р. п’ять козацьких полків Слобідської України були

реорганізовані в Слобідсько-Українську губернію Російської

імперії, а з козацького війська було утворено п’ять гусарських полків російської армії

1768 р. Коліївщина – третя хвиля гайдамацького руху на

Правобережжі, яку очолили М.Залізняк та І.Гонта

1768-1774 рр. перша російська турецька війна, яка закінчилася перемогою

росіян і підписанням Кючук-Кайнарджійського миру. У

результаті до складу Росії відходили українські землі в міжріччі Дніпра та Південного Бугу до узбережжя Чорного моря. Кримське ханство оголошувалося незалежним від Туреччини

1769- 1774 рр. укладання Григорієм Сковородою збірника «Басні

Харьковскія»

1769-1779рр Бортнянського в Італії і створення опер «Алкід», «Креонт»,

«Квінт Фабій»

1772 р. Перший поділ Речі Посполитої між Пруссією, Росією та

Австрією, за яким до Австрійської імперії відійшла Галичина

1775 р. російські війська зруйнували останню Запорозьку Січ (Нову

Січ). Останнім кошовим отаманом був П.Калнишевський.

Частина козаків пішла за Дунай, де вони на території

Туреччини організували Задунайську Січ Австрійська імперія окупувала Буковину, яка до цього перебувала під контролем Туреччини

1781 р. ліквідація полкового адміністративного устрою Лівобережжя.

Реорганізація території колишньої Гетьманщини в три

російські намісництва

1783 р. козацькі війська колишньої Гетьманщини були реорганізовані в десять кавалерійських полків російської армії указом російської імператриці Катерини ІІ на Лівобережжі було запроваджено кріпацтво(3 травня) приєднання до Криму до Російської імперії (8 квітня)

1784 р. заснування м. Севастополя

1785 р. 21 квітня російська імператриця Катерини ІІ видала «Жалувану грамоту дворянству»(«Грамоту про вільність дворянства»), за якою козацька старшина отримала статус російського дворянства 1787 р. на основі частини колишніх запорозьких козаків створення Чорноморського козацького війська, яке було переселено на Кубань

1787-1791 рр. друга російсько-турецька війна, яка закінчилася перемогою

Росії й підписанням Ясського миру. Росія приєднала українські землі між Південним Бугом та Дніпром. Туреччина визнала приєднання до Росії Криму та Кубані

1788 р. створення Війська вірних козаків (Чорноморського

козацького війська)

1791 р. укладання російсько-турецького Ясського мирного договору

1792 р. переселення Чорноморського козацького війська на Кубань

1793 р. другий поділ Речі Посполитої, за яким до Російської імперії

відійшла Правобережна Україна

1795 р. третій поділ Речі Посполитої, за яким до Російської імперії

відійшла Західна Волинь. Річ Посполита перестала існувати як окрема держава. Всі її землі поділили між собою Росія, Австрія та Пруссія заснування Одеси

1796 р. на південних землях України (Новоросії) російським урядом

було запроваджене кріпацтво

ТЕМА 12. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКО ІМПЕРІЇ НАПРИКІНЦІ XVIII– У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1789 – 1793 рр. Турбаївське антифеодальне повстання на Катеринославщині

1791 р. місія В.Капніста в Берлін (Прусське королівство) з метою

організувати російсько-прусську війну та звільнити Україну з- під влади Росії. Місія провалилася

1796 р. згідно з указом російського імператора Павла І на російських

землях замість намісництв запроваджувалися губернії

1798 р. перше видання «Енеїди» І.Котляревського

1802 р. остаточний поділ Наддніпрянської України на 9 губерній

1806-1812 рр. російсько-турецька війна, що закінчилася перемогою Росії та

підписанням Бухарестського миру. У результаті були приєднані до Російської імперії такі українські землі як Бессарабія

1806р. утворення Новоросійськогоького Усть- Дунайського Буджацького) козацького війська

1813-1835 рр. партизанська антифеодальна селянська боротьба на Поділлі на чолі з У.Кармелюком

1812 р. французько-російська (вітчизняна) війна. Наступ французьких військ Наполеона на Російську імперію

1817 – 1857 рр. запровадження в Російській імперії військових поселень – так

зване «самоутримання» війська, коли частина військових-селян одночасно виконували сільськогосподарські роботи і несли військову службу. Хлопчиків із 7 років зараховували до таких новобранців (кантоністів)

1818 р. заснування у м. Полтава масонської ложі «Любов до істини»,

до якої входив І.Котляревський заснування у Києві масонської організації «Ложа об’єднаних слов’ян»

1819 р. повстання проти військових поселень у Чугуєві (Харківщина)

заборона діяльності масонських лож в Україні

1821 р. заснування декабристських організацій: Північне товариство

(м.Петербург) та Південне товариство (м.Тульчин)

1821-1822 рр. діяльність нелегального Малоросійського товариства на чолі з В.Лукашевичем. Товариство використовувало досвід діяльності масонських організацій. Програмний документ – «Катехізис автономіста». Головна мета товариства – досягнення незалежності України, скасування кріпацтва, ліквідація самодержавства

1822 р. заборона масонських лож в Російській імперії

1823 р. заснування у м. Новгород-Волинському Товариства об’єднаних слов’ян на чолі з братами П. і А. Борисовими

1825 р., 14 грудня повстання декабристів у м. Петербурзі

1825 р., 29 грудня –

1826 р., 3 січня декабристське повстання Чернігівського полку в Україні, яке

очолив С. Муравйов-Апостол. Повстання було придушене

1828-1829 рр. російсько-турецька війна, яка закінчилася перемогою Росії та

підписанням Адріанопольського миру

1828 р. під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. козаки

Задунайської січі на чолі із Й.Гладким перейшли на бік

російської армії

1830 – 1831 рр. польське повстання за відновлення незалежності Речі

Посполитої, яке було придушене російськими військами.

Українці в переважній більшості не підтримали польське

повстання

1831 р. скасування магдебурзького права на Лівобережжі

1832 р. формування на основі козаків Задунайської Січі Азовського

козачого війська, яке повинно було охороняти узбережжя

Азовського моря. У 1864 р. Азовське козацьке військо було

ліквідоване

30-40-ві рр.. ХІХ ст. початок промислового перевороту в Російській імперії

1839 р. скасування унії і ліквідація царською владою Греко-Католицької Церкви на Правобережжі

1841 р. ліквідація судочинства за Литовськими статутами на

Правобережжі

1846-1847 рр. діяльність Кирило-Мефодіївського братства

1847-1848 рр. Інвентарна реформа на Правобережжі – система заходів,

проведених урядом Росії з метою впорядкування

кріпосницьких відносин, тобто визначення повинностей та

розмірів земельних наділів залежних селян

1855 р. «Київська козаччина» – масовий рух селянства Київщини за

повернення козацького стану

ТЕМА 13. ЗАХІДНОУКРАЇНІСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVIII– У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

70-80-ті рр. ХVІІІ ст. реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ в Австрійській імперії

1789 р. скасування панщини в Австрійській імперії реформою

імператора Йосипа ІІ. Після смерті Йосипа ІІ панщина була

поновлена

1816 р. греко-католицький священик І.Могильницький у м. Перемишлі заснував Товариство греко-католицьких священників

20-30-ті рр. ХІХ ст. рух опришків під керівництвом М.Штолюка

діяльність Перемишльського культурно-освітнього гуртка на

чолі з єпископом М. Левицьким

30-40 рр. ХІХ ст. початок промислового перевороту на Західноукраїнських

землях

1831 р. «холерні бунти» в Закарпатті – виступи селян, пов’язані з

епідемією холери

1833 р. заснування культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця». Засновниками гуртка були М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький

1837 р. видання культурно-просвітницьким гуртком «Руська трійця»

альманаху «Русалка Дністровая»

1843-1844 рр. селянське повстання на Буковині під проводом Л.Кобилиці

1848-1849 рр. революції у Австрії, Франції, Італії та Німеччині, що увійшли в історію під назвою «весна народів»

1848 р., квітень остаточне скасування панщини в Галичині

1848 р., травень у Львові створено першу українську політичну організацію –

Головну Руську Раду, яку очолив Г.Яхимович

1848 р., червень Слов’янський з’їзд у м. Празі, на якому відбулося визнання

українців за окремий народ з власними національними

потребами

1848 р., жовтень Собор руських учених у Львові, на якому утверджено єдину

граматику української мови, висунуто вимогу впровадження

рідної мови в усіх школах

1848 р., 1-2 листопада ініційоване поляками збройне повстання у Львові, яке

придушене австрійськими військами

1848-1850 рр. друге селянське повстання на Буковині під проводом

Л.Кобилиці

1849 р. Буковина отримала статус окремого автономного округу у

складі Королівства Галичини та Лодомерії

ТЕМА 14. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII– ПЕРШОЇ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1784 р. заснування Львівського університету, при якому відкрито

Руський інститут з українською мовою навчання, що діяв до

1809 р.

1798 р. перше видання «Енеїди» І.Котляревського

відкриття першого професійного театру із професійною

трупою в м. Харкові

1805 р. відкриття першого в Наддніпрянській Україні Харківського

університету з ініціативи В.Каразіна

1809 р будівництво італійським архітектором Тома де Томоном оперного театру в Одесі

1810 р. утворення музею старожитностей у Феодосії.

1811-1818рр. діяльність Філотехнічного товариства (науково-просвітницького), ор¬анізованого В. Каразіним у своєму помісті (с. Кручик Харківської губернії

1812р. заснування Нікітського ботанічного саду поблизу Ялти

1812-1829рр. діяльність Товариства наук при Харківському університеті

1814р. утворення першої професійної театральної трупи у Харкові

1816 р. греко-католицький священик І.Могильницький у м. Перемишлі заснував Товариство греко-католицьких священників

1817 р. закриття Києво-Могилянської академії, на базі якої у 1819 р.

була відкрита Київська духовна академія

1817р відкриття у Львові культурно-просвітницької установи – Інституту Оссолінських

1817 р заснування Рішельєвського лі в Одесі

1817р заснування реальної (торгової) академії у Львові

1818-1821 рр діяльність театральної пи на чолі З І. Котляревським та М. Щепкіним у Полтаві

1819р. заснування Волинської гі Крем’янецького ліцею

1820 р. відкриття князем О.Безбородьком в м. Ніжині гімназії вищих

наук, що прирівнювалася до університету

1828р. заснування археологічного музею в Одесі

1833 р. заснування культурно-просвітницького гуртка «Руська трійця». Засновниками гуртка були М.Шашкевич, І.Вагилевич та Я.Головацький

1834 р. відкриття Київського університету імені князя Володимира

(сучасний Національний університет імені Т.Шевченка)

1837 р. видання культурно-просвітницьким гуртком «Руська трійця»

альманаху «Русалка Дністровая»

1840 p. перше видання «Кобзаря» Т. Г. Шевченка

1844 р. відкриття Технічної академії у Львові

1846 p. перше видання «Історії Русів»

1848 р. відкриття кафедри української мови у Львівському університеті перший з’їзд українських діячів науки та культури у Львові – Собор руських учених

ТЕМА 15. НАДДНІПРЯНСЬКА УКРАЇНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1853-1856 рр. Кримська війна між Росією та Туреччиною, на боці якої

виступила Англія і Франція. Росія війну програла через

відсталість економіки та військової техніки. Кримська війна

стала поштовхом до реформ у Російській імперії 60-70-х рр.

ХІХ ст.

1855 р. масовий антикріпосницький рух «Київська козаччина»

1856 р селянський рух – похід «У Таврію за волею»

1857 р. ліквідація військових поселень у Росії

1857 р. створення Таємного комітету для підготовки селянської реформи

1859 р. заснування першої української громади в м. Санкт-Петербурзі. Засновниками були В. Білозерський, М. Костомаров і Т. Шевченко

1860 р. створення Київської (Старої) громади

1861 р., 19 лютого російський імператор Олександр ІІ проголосив Маніфестом

скасування кріпацтва в Росії. Початок масштабних реформ у

Росії

60-70-ті рр. ХІХ ст. масштабні реформи в Російській імперії

1861-1862 рр. видання журналу «Основа» – першого щомісячного

українського журналу, який був заснований у м. Санкт-

Петербург українською громадою

1863 р. підписання міністром внутрішніх справ П.Валуєвим таємного

«Валуєвського» циркуляра, у якому заявлено, що української

мови не було, не має і не може бути. Заборонено видавати

шкільну і релігійну літературу українською мовою

1863-1864 рр. польське повстання за відновлення незалежності Речі

Посполитої, яке було придушене російськими військами.

Українці в переважній більшості не підтримали польське

повстання

1864 р. земська реформа, судова реформа та освітня реформи в

Російській імперії

1865 р. відкрито першу залізницю в Наддніпрянській Україні, що

з’єднала Балту й Одесу

1870 р. реформа міського самоврядування в Російській імперії

1873 р. заснування Київською «Старою» громадою Історичного

товариства Нестора-літописця заснування Київською «Старою» громадою Південно-Західного відділу Російського географічного товариства на чолі з Г.Галаганом заснування в Києві народниками таємного організації «Київська комуна»

1874 р. запровадження загальної військової повинності в Російській

імперії

1875 р. заснування в Одесі народниками таємного організації «Південні бунтарі»

1876 р. підписання Емського указу російським імператором

Олександром ІІ, який заборонив друкувати книги українською, ставити українські театральні вистави, викладати українською, перекладати українською, ввозити українську літературу, писати ноти до українських пісень…

закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

1877 р. «Чигиринська змова» – спроба народників на чолі з

Я.Стефановичем організувати селянське повстання під

Чигирином. Змова була розкрита російською владою

1881 р. вбивство імператора Олександра ІІ народниками-терористами

1891-1893 рр. діяльність української таємної організації «Братство

тарасівців», яка поставила собі за мету здобуття державної

незалежності України

1896 р. у Києві було утворене таємне товариство «Молода Україна»,

члени якого згодом утворили одну з перших українських

соціал-демократичних груп

1897 р. створення «Всеукраїнської загальної організації» з ініціативи

В.Антоновича

ТЕМА 16. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ АВСТРІЙСЬКОЇ (АВСТРО- УГОРСЬКОЇ) ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ.

1851р. ліквідація Головної Руської Ради, яка проіснувала з 1848 р. по

1851 р.

1856-1916 рр. життя та діяльність І.Франка

1861 р. перші вибори до Галицького крайового сейму

1861 р. створення у Львові культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда»

1867 р. Австрійська імперія згідно з Конституцією перетворюється на дуалістичну (двоєдину) Австро-Угорську імперію

1868 р. заснування у Львові української «Просвіти» – культурно-

освітнього товариства

1869 р. заснування української культурно-освітньої організації

Буковини «Руська бесіда»

1870 р. москвофіли Галичини заснували громадсько-політичну

організацію Руська Рада

1873 р. заснування у Львові літературного товариства ім. Т.Шевченка, яке з 1892 р. перейменоване на Наукове товариство імені Т.Шевченка

1875 р. відкриття Чернівецького університету

1883 р заснування В.Нагірним кооперативу «Сільський господар»

1885 р. народовці Галичини заснували політичну організацію Народна Рада, яку очолив Ю.Романчук

1890-1894 рр. «Нова ера» україно-польських відносин

1890 р. заснування у Львові Русько-української радикальної партії

(РУРП) – першої української політичної партії

1892 р. літературне товариство ім. Т.Шевченка перейменоване на

Наукове товариство ім. Т.Шевченка (НТШ)

1895 р. Ю.Бачинський опублікував брошуру «Ukraina irredenta»

(«Україна уярмлена»), у якій доводив історичну необхідність

здобуття Україною незалежності

1899 р. заснування у Львові Української національно-демократичної

партії (УНДП)

заснування Української соціал-демократичної партії (УСДП)

ТЕМА 17. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1860-1862 рр. існування українських недільих шкіл у Наддніпрянщині

1861-1862 рр. видання журналу «Основа» – першого щомісячного

українського журналу, який був заснований у м. Санкт-

Петербург українською громадою

1862-1882 рр. спорудження архітектором О.Беретті Володимирського собору в Києві

1864 р. перша постановка в м. Санкт-Петербурзі української опери С.

Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм»

заснування у Львові першого українського професійного театру

1865 р. відкриття в Одесі Новоросійського університету, третього

університету в Наддніпрянській Україні

1868 р. заснування у Львові української «Просвіти» – культурно-

освітнього товариства

1873 р. заснування у Львові літературного товариства ім. Т.Шевченка, яке з 1892 р. перейменоване на Наукове товариство імені Т.Шевченка

1873-1876 рр. діяльність у Києві Південно-західного відділу Російського

географічного товариства

1873-1919 рр. діяльність у Києві історичного товариства Нестора-літописця

1875 р. відкриття Чернівецького університету

1880 р. перше видання роману П. Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

1882 р. заснування в Єлисаветграді М. Кропивницьким першого

українського професійного театру Наддніпрянщини (Театр

корифеїв)

1882-1907 рр. видання в Києві журналу «Киевская старина»

1886 р. відкриття в Одесі І. Мечником першої в Російській імперії

(другої у світі) бактеріологічної станції

1892 р. літературне товариство ім. Т.Шевченка перейменоване на

Наукове товариство ім. Т.Шевченка (НТШ)

1893 р. відкриття В. Хвойком перших пам’яток трипільської культури

1903 р. заснування М. Лисенком у Києві музично-драматичної школи -першого в Україні музичного навчального закладу

1905 р. скасування обмежень української мови внаслідок першої

російської революції 1905-1907 рр.

1906 р. заснування культурно-освітніх товариств «Просвіта» в Києві,

Полтаві, Одесі, Чернігові

1907 р. заснування М. Грушевським «Українського наукового

товариства»

заснування М.Садовським в Києві першого українського

стаціонарного театру, який у 1906 р. почав діяти в Полтаві

ТЕМА 18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1900 р. заснування у Харкові першої політичної партії

Наддніпрянщини — Революційної української партії (РУП).

Того ж року М.Міхновський уклав програму партії

«Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані права України на самостійність

1900 – 1903 р. економічна криза, зумовлена перевиробництвом, яка охопила

найрозвинутіші галузі промисловості Україні, зокрема

металургійну і кам’яновугільну. Економічна криза сприяла

посиленню концентрації виробництва й утворенню монополій

1902 р. заснування Української народної партії на чолі з

М.Міхновським. Єдина політична партія Наддніпрянщини, яка відстоювала ідею цілковитої незалежності України

1903р. ІІ з’їзд РСДРП – заснування партії, виникнення більшовицької та меншовицької течій у партії

1904 р заснування Української соціал-демократичної спілки («Спілки»)

1905-1907 рр. перша революція в Російській імперії

1905 р. скасування обмежень української мови внаслідок першої

російської революції 1905-1907 рр.

заснування Української соціал-демократичної робітничої партії

заснування Української демократично-радикальної партії

1905 р., 9 січня «Кривава неділя» – розстріл царськими військами мирної

робітничої демонстрації в Петербурзі (вбито і поранено 5 тис.

чол.) – початок революції в Російській імперії

1905 р., червень повстання моряків на броненосці «Потьомкін» на

Чорноморському флоті

1905 р., 17 жовтня видання російським імператором Миколою ІІ Маніфесту про

скликання Державної Думи та надання політичних прав та

свобод в Російській імперії

1905 р., 18-21 грудня «Сорочинська трагедія» – жорстоке придушення повстання

жителів с. Великі Сорочинці Полтавської губернії російською владою. Письменник В.Короленко відобразив ці події в нарисі «Сорочинська трагедія»

листопад 1905 р. повстання на Чорноморському флоті у Севастополі під керівництвом лейтенанта Шмідта; виступ солдат-саперів і робітників у Києві під керівництвом Б.Жада нівського

1905 р. видання першої україномовної газети у Наддніпрянщині «Хлібороб»

1906 р. обрання Першої Державної Думи в Росії. Українські політичні партії за виключенням УДРП бойкотували вибори, оскільки виступали за продовження революції до переможного кінця і повалення царизму. Від України було обрано 102 депутата. Українці для захисту своїх інтересів створили в Думі парламентську громаду (42 особи), яку очолив І.Шраг

1906 – 1911 рр. аграрна реформа в Російській імперії П.Столипіна

1907 р. обрання Другої Державної Думи в Росії. Українці знову

створили власну фракцію (47 депутатів). Українська громада

вимагала автономії, запровадження української мови тощо

1907 р., 3 червня Червневий переворот – розпуск російським імператором

Миколою ІІ Другої Державної Думи через звинувачення в

підготовці державного перевороту. Був виданий новий

виборчий закон, за яким до Думи потрапляли лише ті політичні сили, які підтримували царя. Поразка революції 1905-1907 рр.

1910 р. міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської

імперії П. Столипін підписав циркуляр (Столипінський

циркуляр), згідно з яким в Російській імперії заборонялося

реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та

видавництва

1908 р. заснування громадсько-політичної організації Товариства

українських поступовців (ТУП), яке закликало об’єднати всі

українські сили для боротьби за національне відродження

1911 р. убивство у Києві П.Столипіна

1913 р. Справа Бейліса – судова справа в Києві на звинувачення

російськими націоналістами єврея Бейліса у вбивстві 1911 р.

13-річного хлопчика. На захист Бейліса виступили

демократичні сили Росії та України. Присяжні виправдали

Бейліса

ТЕМА 19. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

1894 р. заснування в Галичині перших спортивно-патріотичних

організацій «Сокіл» для виховання молоді

1900 р. заснування патріотичної пожежної молодіжної організації

«Січ»

1901 р. А.Шептицький стає митрополитом Української греко-

католицької церкви

1902р. загальний страйк сільгосп -робітників у Галичині

1907р запровадження загального виборчого права в Австро – Угорщині

1908р. вбивство українським студентом М.Січинським намісника Галичини графа А. Потоцького.

1911 р. створення молодіжної організації «Пласт»

1914р. схвалення Галицьким сеймом законопроекту про

реформування крайового статуту.

ТЕМА 20. УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

1914 р., 1 серпня – 1918 р.

11 листопада тривалість Першої світової війні

1914 р., 1 серпня утворення Головної Української Ради

1914 р., 4 серпня утворення Союзу Визволення України

1914 р., серпень утворення легіону українських січових стрільців (УСС) у межах австрійської армії

23 серпня – кінець

вересня 1914 р. Галицька битва у ході якої айстро-угорські війська зазнали

поразки. Буковина і Галичина окуповані Російською імперією

1914 р., 27-28 вересня бойове хрещення УСС на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах під час Галицької битви

1915р. взяття російськими військами фортеці Перемишль

1915 р.,квітень-травень битва на горі Маківка, «справжнє» бойове хрещення УСС

1915 р., травень Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами. Росія втратила Буковину, Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Західну Волинь

1915р створення Загальної Української Ради (ЗУР)

1916 р.,22 травня –

початок червня Брусиловський прорив – наступальна операція російських

військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.Брусилова. У результаті Росія захопила Галичину (без Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині тощо

1916 р., серпень битва на горі Лисоня, поразка і значні втрати УСС

1917р. створення Українського фронту Першої світової війни.

Грудень 1917р перемир’я на Східному фронті

ТЕМА 21. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

В дужках указана дата події за старим стилем (Юліанським календарем). На

новий стиль (Григоріанський календар) Україна перейшла у лютому 1918 р. Різниця

між старим і новим стилем становить 13 днів

1917 р., 8 березня (23

лютого) лютнева буржуазно-демократична революція в Росії

1917 р., 17 (4) березня заснування Української Центральної Ради (УЦР) на чолі з

М.Грушевським

1917 р., 19-21 (6-8) квітня відбувся Український національний конгрес у Києві

1917 р., 18-21 (5-8) травня відбувся І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С.Петлюрою

1917 р., 18-23 (5-10)

Червня відбувся ІІ військовий з’їзд, який запропонував УЦР негайно

приступити до втілення ідеї автономії України. Члени з’їзду

зобов’язався забезпечити УЦР підтримку

1917 р., 28 (15) червня створення Генерального Секретаріату на чолі з В.Винниченком на підставі І Універсалу

1917 р., 23 (10) червня проголошення І Універсалу УЦР. Проголошення автономії

України

1917 р., 16 (3) липня проголошення ІІ Універсалу УЦР. Відмова УЦР від

самочинного проголошення автономії до Всеросійських

Установчих зборів

1917 р., 17-22 (4-9) липня збройний виступ самостійників разом із Українським полком

ім. Полуботка (полуботківці) у відповідь на відмову за ІІ

Універсалом від проголошення автономії України. Виступ був придушений військами УЦР

1917 р., 17 (4) серпня Тимчасовий уряд Росії затвердив «Тимчасову інструкцію для

Генерального секретаріату Тимчасового уряду України», згідно з якою Генеральний Секретаріат перетворювався на залежний виконавчий орган Тимчасового уряду

1917 р., 7-12 вересня (25-

30 серпня) заколот генерала Корнілова – спроба російського царського

генерала Л.Корнілова скинути владу Тимчасового уряду в Росії й встановити військову диктатуру. Заколот зазнав поразки. УЦР негативно поставилася до заколоту Корнілова. Заколот активізував діяльність радикальних революційних сил, зокрема, більшовиків

1917 р. 21-28 (8-15)

Вересня З’їзд народів Росії у Києві з ініціативи УЦР. Були присутні

українці, литовці, естонці, білоруси, грузини, євреї, донські

козаки тощо. Рішення з’їзду відстоювало федеративний устрій Росії

1917 р., 7 листопада (25

жовтня) збройне повстання більшовиків у Петербурзі призвело до

повалення влади Тимчасового уряду в Росії. У результаті влада перейшла до більшовиків, влади рад (радянської влади)

1917 р., 20 (7) листопада проголошення ІІІ Універсалу УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі Росії

1917 р., 17 (4) грудня більшовики видали «Маніфест до українського народу з

ультимативними вимогами до Української Ради»

(«Ультиматум»)

І-й Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських і

селянських депутатів у Києві з ініціативи більшовиків. Проте

делегати з’їзду підтримали УЦР. У результаті більшовики

демонстративно залишили з’їзд і переїхали до Харкова

1917 р., 24-25 (11-12)

Грудня І-й Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові з ініціативи

більшовиків. З’їзд оголосив Україну республікою рад

робітничих, солдатських та селянських депутатів. Було обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з

Є.Медведєвим. Створено радянський уряд – Народний

секретаріат на чолі з Артемом (Ф.Сергєєвим). Більшовицька

влада Росії визнала Народний секретаріат законним урядом

України

1917 р. кінець грудня –

січень 1918 р. початок загального наступу більшовицьких сил під

командування В.Антонова-Овсієнка проти УЦР

1918 р., 22 (9) січня проголошення ІV Універсалу УЦР. Проголошення УНР

самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою

1918 р., 29 (16) січня бій під Крутами між радянськими військами на чолі із

М.Муравйовим та загоном українських добровольців, до

складу якого входило 500 студентів на чолі з сотником

А.Омельченком. Українські війська були розбиті

більшовицьке повстання в Києві на заводі «Арсенал».

Повстання було придушене військами УЦР

1918 р., 8 лютого (26

січня) більшовицькі війська М.Муравйова захопили Київ. Керівники УНР переїхали у Житомир. Перше встановлення радянської влади більшовиків в Україні

ТЕМА 22. УКРАЇНА В БОРОТЬБІ ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ (1918-1921 РР.)

1918 р., 9 лютого (27

січня) підписання Берестейського (Брест-Литовського) мирного

договору між УНР та державами Четверного союзу

1918 р., 29 квітня прийняття Конституції УНР та обрання президентом УНР

М.Грушевського

державний переворот, який призвів до повалення влади УЦР і встановлення гетьманату П.Скоропадського

1918 р., літо-осінь селянські повстання проти влади гетьмана П.Скоропадського,

які очолив Н.Махно

1918 р.,18 жовтня у Львові була створена Українська Національна Рада на чолі з Є.Петрушевичем, яка поставила питання про об’єднання

західноукраїнських земель. Українська Національна Рада

постановила про утворення на українських землях Австро-

Угорщини єдиної Української держави

1918 р.,1 листопада західноукраїнські військові формування на чолі із

Д.Вітовським захопили найважливіші об’єкти Львова та

Східної Галичини

1918 р., 9 листопада створення першого західноукраїнського уряду – Державного

Секретаріату на чолі з К.Левицьким

1918 р., 13 листопада проголошення у Львові самостійної ЗУНР, президентом якої

став Є.Петрушевич

1918 р., 14 листопада проголошення грамоти П.Скоропадського, у якій ішлося про

відмову від самостійної Української держави на користь

майбутньої Всеросійської федерації народів

для керівництва повстанням проти П.Скоропадського створено Директорію УНР у складі В.Винниченка, С.Петлюри, Ф.Швеця, А.Макаренка, О.Андріївського

1918 р., 15 листопада початок повстання Директорії УНР проти гетьманату

П.Скоропадського. Повстання почалося з виступу січових

стрільців у Білій Церкві

1918 р.,18 листопада вирішальний бій під Мотовилівкою між військами Директорії

УНР та військами П.Скоропадського. Поразка військ гетьмана

1918 р., 21 листопада польські війська захопили Львів. Уряд ЗУНР переїхав до

Тернополя, а згодом до Станіславова (Івано-Франківськ)

1918 р., 27 листопада заснування Української академії наук на чолі з В.Вернадським

1918 р., листопад окупація Румунією Північної Буковини

1918 р., 14 грудня вступ до Києва військ Директорії УНР. П.Скоропадський

зрікається влади і виїжджає до Німеччини

1918 р., кінець війська Антанти починають окупацію Півдня України. Антанта погоджується визнати Директорію УНР за умов

підпорядкування її військ російському генералу А.Денікіну.

Спроба Директорії витиснути війська Антанти зазнала поразки

1919 р., 6 січня утворення Українська Соціалістичної Радянської Республіки

(УСРР)

1919 р., 9 січня ультиматум Директорії Раднаркому Росії з вимогою припинити військові дії й вивести російські війська з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та українського радянського уряду, а не російського

1919 р., 16 січня оголошення Директорією УНР війни Радянській Росії

1919р., 22 січня урочисте проголошення у Києві Акта Злуку ЗУНР і УНР у

єдину соборну Українську Народну Республіку. ЗУНР

отримала назву Західна Область Української Народної

Республіки (ЗОУНР)

1919 р., 5 лютого радянські війська ввійшли до Києва, Директорія УНР переїхала до Вінниці. Протягом лютого-квітня 1919 р. війська Директорії були розбиті

1919 р., лютий Вовчухівська операція УГА. Але успішний наступ української армії був припинений на вимогу Паризької мирної конференції

1919 р., 10 березня ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв Конституцію УСРР, у якій проголошувалося розбудова соціалізму в Україні

1919 р., березень –

Квітень Закарпаття було автономною одиницею Угорської Радянської

Республіки

1919 р., весна з півдня України розпочали наступ війська Добровольчої армії А.Денікіна, які захопили до кінця червня Донбас, Харків, Катеринослав, Одесу, Миколаїв

1919 р., 7-28 червня Чортківська офензива (наступ) УГА. Унаслідок операції значна частина Галичини була визволена від польських військ. Проте виснаження, нестача зброї і боєприпасів змусили УГА протягом червня-липня1919 р. відступити на старі позиції

1919 р., 16-18 липня УГА відступила за р.Збруч на територію Наддніпрянської

України і приєдналася до військ Директорії УНР. Територію

ЗОУНР окупували польські війська

1919 р., 30 серпня Київ здобули українські війська Директорії УНР та УГА

1919 р., 31 серпня до Києва вступили війська А.Денікіна, що призвело до сутичок з українцями. УНР оголосила війну А.Денікіну, але наступ був невдалий. З часом УГА приєдналася до армії А.Денікіна

1919 р., 10 вересня перехід Північної Буковини до складу Румунії, Закарпаття до

складу Чехословаччини за Сен-Жерменським договором

1919 р., 6 грудня –

1920 р., 6 травня Перший зимовий похід українських військ по тилах

Добровольчої армії А.Денікіна та Червоної армії

1919 р., 16 грудня Київ знову зайняли більшовики, УГА увійшла до складу

Червоної армії (денікінці відступили до Криму)

1920 р., 14 березня рішення Антанти про остаточне включення Східної Галичини

до складу Польщі

1920 р., 21-24 квітня укладення Варшавської угоди між представниками УНР та

Польщі

1920 р., осінь підписання Старобільської угоди про спільні дії Червоної армії та військ Н.Махна проти армії барона П.Врангеля в Криму

1920 р. , листопад Червона армія остаточно звільнила Крим від військ П.Врангеля Червона армія остаточно розгромила махновський рух в Україні

1920-1921 рр. радянсько-польська війна

1921 р., 18 березня укладання Ризького мирного договору між Польщею, РСФРР

(більшовицькою Росією) та УСРР (більшовицькою Україною)

1921 р., листопад Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Ю.Тютюнником з метою об’єднати українські військові загони і підняти

повстання проти більшовиків. Це була остання невдала спроба військ УНР відновити владу в Україні

ТЕМА 23. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

(1921-1928 рр.)

1921 р., березень рішення Х з’їзду Російської комуністичної партії більшовиків

(РКП(б)) про перехід до нової економічної політики (НЕПу)

1921 р., жовтень утворення Української автокефальної (самостійної)

православної церкви (УАПЦ). Першим митрополитом УАПЦ

став В. Липківський

1921-1923 рр. голод в Україні

1922 р., 30 грудня І Всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив договір про

утворення СРСР. Договір про утворення СРСР підписали УСРР (Україна), РСФРР (Росія), БРСР (Білорусія) та ЗРФСР

(Закавказзя – Грузія, Вірменія, Азербайджан)

1923 р., квітень проголошення в СРСР курсу на коренізацію. Початок в УСРР

політики «українізації»

1924 р., січень ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР

1925 р., травень ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було вказано про вступ України до СРСР

1925 р. завершення відбудови промисловості. Проголошення

Всесоюзною комуністичною партією (більшовиків) (ВКП(Б))

курсу на індустріалізацію

призначення генеральним секретарем Центрального Комітету

Комуністичної партії (більшовиків) України (ЦК КП(б)У)

Л.Кагановича

ТЕМА 24. УТСВЕРДЖЕННЯ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ 1929-1938 РР

1927-1928рр. хлібозаготівельна криза в СРСР, яка стала приводом для

відходу від НЕПу

1928 р. призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У С.Косіора

створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в

Україні. Основне завдання МТС – виробничо-технічне

обслуговування колгоспів, посилення впливу держави на село

«Шахтинська справа» над 53 спеціалістами вугільної

промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою

діяльністю. У результаті 5 чоловік отримали смертний вирок,

інші – різні строки ув’язнення

1928-1932 рр. роки першої радянської «п’ятирічки». Форсований ривок у

розвитку важкої промисловості України

1929 р. Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в СРСР

Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до

соціалізму»

радянський керівництвом був прийнятий курс на форсовану

індустріалізацію та суцільну колективізацію

1930 р., 28-29 січня надзвичайний «самоліквідаційний» собор УАПЦ

1930 р. сфабрикований судовий процес над «Спілкою визволення

України» (СВУ). Справа, спрямована проти «старої»

національної української еліти. Звинувачено 45 осіб у

підготовці збройного антирадянського повстання, що мало на

меті відновлення самостійної «буржуазної» України. У справі

«Спілки визволення України» був звинувачений український

суспільно-політичний діяч С.Єфремов

1931 р. сфальсифікована справа «Українського національного центру» (УНЦ). Процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М. Грушевський, В. Голубович та ін.

Пуск Харківського тракторного заводу

1932-1933 рр. голодомор в Україні

1932 р. постанова «Про охорону майна державних підприємств,

колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про п’ять колосків». Згідно з цим законом за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менш ніж на 10 років

пуск Дніпровської ГЕС

1933-1938 рр. роки другої радянської «п’ятирічки». Подальше наростання

індустріалізації в Україні

1933 р. самогубства українського письменника М. Хвильового та

народного комісара освіти УСРР М.Скрипника

1934 р., грудень арешт та розстріл українських кобзарів і лірників

1934 р. столицю УСРР було перенесено з Харкова до Києва

1935 р., ніч з 30 на 31

серпня вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов,

застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з

видобування вугілля. Початок стахановського руху

1936 р. прийнята нова Конституція СРСР («Сталінська Конституція»)

1937 р. прийнята нова Конституція Радянської України, у якій

законодавчо було закріплено перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства. Українська республіка змінила свою назву з УСРР на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР)

завершення колективізації

1937-1938 рр «Великий терор»

ТЕМА 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ (1921-1939 РР.)

1919р згідно Сен – Жерменським договором Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини, а Буковина до складу Румунії

1920 р. заснування Української військової організації (УВО) на чолі з

Є.Коновальцем. УВО виступала за побудову Української

соборної держави засобами загальнонаціонального повстання

українського народу

ухвалення країнами Антанти Бессарабського протоколу про передачу Бессарабії Румунії.

1921-1925 рр. діяльність у Львові Таємного українського університету

1923р рішення Ради амбасадорів (послів) великих держав на Паризькій конференції про остаточну передачу Східної Галичини Польщі на правах автономії

1924 р. антирумунське повстання українців у м. Татарбунари

1925 р. заснування Українського національно-демократичного

об’єднання (УНДО) – наймасовішої української політичної

організації Галичини. Основні ідеї УНДО: створення

незалежної соборної України мирними засобами на

демократичних засадах; захист інтересів українського

населення; культурно-просвітницька діяльність

1929 р. заснування Організації українських націоналістів (ОУН) на

чолі з Є.Коновальцем. Основні ідеї ОУН: створення

Української соборної держави засобами загальнонаціонального повстання українського народу; використання терористичних методів боротьби. Ідеологічна основа ОУН – інтегральний націоналізм Д.Донцова

1930 р. організація польським урядом політики пацифікації у Галичині, тобто масових репресій щодо українського населення. Політика пацифікації була реакцією польського керівництва на терористичну діяльність ОУН

1938 р., 30 вересня Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими

державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок

розчленуванню Чехословаччини. У результаті Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава, а Закарпаття перейшло під владу Угорщини

1939 р., 15 березня проголошення незалежності Карпатської України, обрання

президентом нової держави А. Волошина

1939 р., кінець березня остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами

ТЕМА 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945 рр.)

1939 р., 23 серпня підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та

СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-

Ріббентропа. До Пакту додавався таємний протокол щодо

розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина західноукраїнських земель

1939 р., 1 вересня напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни

1939 р., 17 вересня вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з

попередніми домовленостями з Німеччиною

1939 р., 28 вересня підписання Договору про дружбу та кордони і чергового

таємного протоколу між Німеччиною та СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й ЗахіднаВолинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією

1939 р., листопад включення Східної Галичини і Волині до складу УРСР

1940 р., 30 червня Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину, які до цього перебували у складі Румунії

1940 р., 2 серпня рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та

Північної Буковини до складу СРСР. Північна Буковина,

Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки (яка з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP

1941 р., 22 червня порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР,

початок Великої Вітчизняної війни

1941 р., червень Тарас Бульба-Боровець створив перші національні українські

військові партизанські формування «Поліська Січ», які

воювали як проти німців, так і проти радянських військ

1941 р., 23 – 29 червня найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі

Луцьк-Броди-Рівне

1941 р., 30 червня прийняття у Львові «Акта проголошення відновлення

Української держави» та формування уряду на чолі з

Я.Стецьком. Але керівник нацистської Німеччини А.Гітлер

виступив проти самостійної Української держави.

Новостворений уряд був розігнаний, С.Бандера та Я.Стецько

заарештовані

1941 р., 11 липня –

22 вересня Київська оборонна операція. У результаті понад 600 тис.

радянських воїнів опинилися в оточенні. У цій операції

загинули командувач фронту М. Кирпонос

1941 р., 5 серпня –

16 жовтня оборона Одеси, яка тривала 73 дні. Для посилення оборони

Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога

евакуювалися з-під Одеси

1941 р., 19 вересня німецькі війська зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу

1941 р., 29-30 вересня початок масових розстрілів німецької окупаційної владою

мирного населення (переважно євреїв) у Бабиного Яру, у Києві

1941 р, 30 жовтня –

1942 р., 4 липня героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів

1941 р., грудень німецькі війська зазнали поразки в битві під Москвою

1942 р., 12-29 травня невдала наступальна операція радянських військ під Харковом.

У районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три

радянські армії, втрати склали 240 тис. чол. Катастрофа сталася внаслідок прорахунків військового керівництва СРСР

1942 р., 22 липня остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська

Ворошиловградської області (нині Луганської)

1942 р., 14 жовтня створення УПА (Української повстанської армії проводу ОУН) на чолі з Р.Шухевичем. УПА вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади

1942 р. створення Українського штабу партизанського руху (УШПР)

на чолі з Т.Строкачем

1942, 19 листопада –

1943 р., 2 лютого Сталінградська битва, яка поклала початок корінному

перелому у Великій Вітчизняній війні на користь СРСР

1942 р., грудень початок звільнення України від німецько-фашистських

загарбників

1943 р., 12 червня початок Карпатського партизанського рейду С.Ковпака

1943 р., 5 липня –

23 серпня Курська битва, у ході якої було визволено Лівобережну

Україну та Донбас. Під час Курської битви у с. Прохорівка

відбулася найбільша танкова битва Другої світової війни

1943 р., вересень –

Листопад героїчна битва за Дніпро (форсування Дніпра, Київська

наступальна операція). За успішне форсування Дніпра та

небачений героїзм 2438 радянським воїнам було присвоєно

звання Героя Радянського Союзу

1943 р., 6 листопада визволення Києва від німецько-фашистських військ

1944 р., січень-лютий Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянських

військ, яка мала результатом оточення 11 ворожих дивізій

чисельністю 80 тис. осіб

1944 р., квітень-травень Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму від німецько-фашистських військ. Ця перемога затьмарилася черговим злочином сталінського режиму. У травні 1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 10 тис. вірмен

1944 р.,липень Львівсько-Сандомирська наступальна операція радянських

військ. Звільнення Галичини створення українськими націоналістичними силами Української головної визвольної ради (УГВР) – вищого керівного органу національно-визвольної боротьби українського народу – та Генерального секретаріату, який очолив Р.Шухевич

1944 р., серпень Яссько-Кишинівська наступальна операція радянських військ, у ході якої визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область України

1944 р. вересень-жовтень Карпато-Ужгородська наступальна операція радянських військ. Визволення Закарпаття

1944 р.,28 жовтня остаточне визволення України від німецько-фашистських

окупантів

1945 р., 9 травня остаточна перемога над німецько-фашистськими військами.

Завершення Великої Вітчизняної війни на користь СРСР. День Перемоги

1945 р., 2 вересня завершення Другої світової війни капітуляцією Японії

ТЕМА 27. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ 1945 – НА ПОЧАТКУ 1950-Х рр

1944 р. створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським

1944 р., 9 вересня укладення між урядом УРСР і Польським комітетом

національного визволення Люблінської угоди, згідно з якою

частина українських земель (Холмщина, Лемківщина,

Надсяння, частина Підляшшя) з населенням майже 800 тис.

українців передавалася Польщі

1944 р., 26 листопада схвалення з’їздом Народних комітетів Закарпаття в м. Мукачеві Маніфесту про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною

1945 р. включення УРСР до складу 47 країн засновниць ООН разом із БРСР (Білорусією) та СРСР

1945 р., 29 червня договір між ЧСР (Чехословацькою республікою) і СРСР, якийюридично закріпив рішення з’їзду в Мукачеві від 26 листопада

1944 р. Офіційно Закарпаття було включено до складу УРСР

1945 р., 16 серпня укладення договору про радянсько-польський кордон, який

встановлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід

(тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах

навіть на 17-30 км

1946 р., 22 січня указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення у складі

УРСР Закарпатської області

1946 р., 8 – 10 березня ліквідація Української греко-католицької церкви. Відбувся

Львівський собор, який скасував Берестейську церковну унію

1596 р. і проголосив возз’єднання греко-католицької церкви з

російською православною. УГКЦ змушена була піти у підпілля

1946 р. Затвердження Верховною Радою СРСР п’ятирічного плану

відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр.

1946-1947 рр. післявоєнний голод в Україні

1947 р., 10 лютого підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина(закріплювалися кордони, встановлені у 1940 р.)

1947 р., 28 квітня –

28 серпня проведення польською владою операції «Вісла», суть якої

полягала у депортації залишків українського населення

Закерзоння на захід і північ Польщі з метою його асиміляції та знищення баз діяльності ОУН-УПА. У ході операції було

переселено близько 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. Операція була узгоджена з керівництвом СРСР

1947р.. грошова реформа, скасування карткової системи «жданівщина»

1949р ліквідація Мукачівської єпархії греко-католицької церкви

1950 р., 5 березня загибель у с. Білогорща на Львівщині головнокомандувача

УПА Р. Шухевича

1951 р. завершення процесу українсько-польських територіальних

домовленостей, коли на прохання Польщі відбувся обмін

прикордонними ділянками

ТЕМА 28. УКРАЇНА В УМОВАХ ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ (1953-1964 РР.)

1953 р., 5 березня помер одноосібний керівник СРСР Й.Сталін

1954 р., 7 січня створення Черкаської області у складі УРСР

1954 р., 19 лютого на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», «враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські зв’язки між Кримською областю і Українською PCP»

1954 р., лютий-березень початок освоєння цілинних земель. З України до Казахстану та Сибіру була направлена значна кількість людських і

матеріальних ресурсів

1956 p., 14-25 лютого XX з’їзд КПРС, на якому М.Хрущов виступив із закритою

доповіддю «Про культ особи Й.Сталіна та його наслідки»

1956 р., 30 червня постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його

наслідків»

1957 р. створення раднаргоспів – територіальних органів управління,

замість галузевих міністерств

запуск у СРСР першого штучного супутника Землі

1959 р. заснування на Львівщині Л.Лук’яненком Української

робітничо-селянської спілки (УРСС), яка ставила за мету

побудову незалежної радянської соціалістичної держави

1960 р., 6 листопада відкриття Київського метрополітену

1961 р., 12 квітня політ у космос першої у світі людини – громадянина СРСР,

Ю.Гагаріна

1961р. грошова реформа

1961 р., травень у Львові розпочався закритий судовий процес над Українською робітничо-селянською спілкою (УРСС). Суд засудив лідера спілки Л.Лук’яненка до розстрілу. Незабаром вирок замінили 15 роками позбавлення волі

1963р. обрання П.Шелеста першим секретарем ЦК КПУ.

1964 р., 14 жовтня звільнення М. Хрущова з усіх посад «за станом здоров’я».

Першим секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв

ТЕМА 29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ

(1965-1985 рр.)

1959 р. заснування на Львівщині Л.Лук’яненком Української

робітничо-селянської спілки (УРСС), яка ставила за мету

побудову незалежної радянської соціалістичної держави

1963- 1972 рр. перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста

1964 р., жовтень першим секретарем (з 1966 р. генеральним секретарем) ЦК

КПРС (Комуністичної Партії Радянського Союзу) стає

Л.Брежнєв

1965 р., вересень початок економічної реформи О.Косигіна. Суть нових підходів полягала у розширенні самостійності підприємств та

переведення їх на госпрозрахунок

перша хвиля арештів дисидентів в УРСР

1965 р., 4 вересня маніфестація проти радянських репресій у Київському

кінотеатрі «Україна» під час прем’єри фільму С.Параджанова

«Тіні забутих предків». У цій акції брали участь І. Дзюба, В.

Стус, В. Чорновіл та ін.

1965 p., грудень І. Дзюба надіслав листа на ім’я першого секретаря ЦК КПУ

П.Шелеста та Голови Ради Міністрів УРСР В. Щербицького з

протестом проти арештів українських дисидентів. До листа

І.Дзюба додав власну книгу «Інтернаціоналізм чи

русифікація?»

1966-1970 pp. восьма «золота» п’ятирічка СРСР, яку назвали найкращою на

останні 30 років

1967 р. публікація за межами СРСР документальної збірки

В.Чорновола «Лихо з розуму». За це В.Чорновола було

засуджено на три роки позбавлення волі

1968 р. 139 українських діячів науки, літератури та мистецтва

звернулися з листом до керівників СРСР Л.Брежнєва,

О.Косигіна та М.Підгорного, у якому висловлювали рішучий

протест проти арештів в Україні та утисків української

культури

події «Празької весни» у Чехословаччині

1970-1972 рр. видання у Львові В.Чорноволом самвидавничого нелегального журналу «Український вісник»

1972 р. запровадження обов’язкової середньої освіти в СРСР

головою ЦК КПУ стає В.Щербицький, який займав

централістську позицію щодо відносин із Москвою

апогей другої сили арештів дисидентів в УРСР

1972-1989 рр. перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ

В.Щербицького

1975 р. нарада з безпеки та співробітництва в Європі, на якій керівники Радянського Союзу поряд з іншими європейськими державами підписали Гельсінський акт, що передбачав гарантію громадських прав і свобод на територіях країн-учасниць наради

1976 р., листопад створення у Києві Української Гельсінської Групи (УГГ), тобто групи сприяння виконанню Гельсінських угод щодо прав людини, які були підписані СРСР 1975 р.

1977 р., жовтень прийняття нової Конституції СРСР

1978 р., 20 квітня прийняття нової Конституції УРСР. Пунктами Конституції

було встановлено, що УРСР зберігала за собою право вільного виходу з СРСР (механізм реалізації цього права не

обговорювався); в УРСР побудоване «розвинуте соціалістичне суспільство», у якому створені могутні продуктивні сили, неухильно підвищується добробут і культура народу; керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є КПРС (6 стаття)

1982р. Прийняття Продовольчої програми, початок створення агропромислових комплексів (АПК)

ТЕМА 30. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

УКРАЇНИ (1985-1991рр.)

1982 р., листопад смерть Л.Брежнєва. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає

Ю.Андропов

1984 р., лютий с смерть Ю.Андропова. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає К.Черненко

1985 р., березень смерть К.Черненка. Генеральним секретарем ЦК КПРС було

обрано М.Горбачова

1985 р., квітень початок курсу на перебудову радянського суспільства

1985 р., травень постанова ЦК КПРС «Про боротьбу з пияцтвом та

алкоголізмом»

1986 р., 26 квітня аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС)

1988 р. заснування Української Гельсінської Спілки (УГС на основі

Української Гельсінської Групи)

1989р липень загальноукраїнський страйк шахтарів.

1989 р., вересень главою ЦК КПУ стає В. Івашко

створення Народного Руху України (НРУ), який очолив І.Драч. Основні засади НРУ: демократизація суспільства, досягнення суверенітету України, економічна самостійність…

1989 р., жовтень Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР», за яким українська мова проголошувалася державною в УРСР

1990 р., червень прийняття Верховною Радою СРСР програми переходу до

регульованої ринкової економіки

1990 р. відродження Української греко-католицької церкви та

Української автокефальної православної церкви

1990 р. вилучення статті про керівну роль КПРС із Конституції СРСР

та УРСР створення в Україні першої альтернативної політичної партії –Української республіканської партії (УРП) на базі УГС. Очолив УРП Л.Лук’яненко

перші вибори до Верховної Ради УРСР на альтернативній

основі

1990 р., 16 липня прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України

1990р. жовтень «Революція на граніті»

1991р. 3 серпня закон «Про економічну самостійність УРСР»

1991 р., 17 березня референдум в Україні щодо збереження СРСР. Більшість

висловила згоду збереження СРСР на засадах Декларації про

державний суверенітет України

1991 р., 5 липня прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента

1991 р., 19 серпня серпневий заколот (путч) у Москві щодо відновлення старих

порядків у СРСР. Путч очолили віце-президент СРСР Г.Янаєв, прем’єр-міністр СРСР В.Павлов, міністр внутрішніх справ СРСР Б.Пуго, міністр оборони Д.Язов. Влада перейшла до Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Був

оголошений надзвичайний стан в окремих регіонах СРСР. 23

серпня 1991 р. заколот зазнав поразки

1991 р., 24 серпня проголошення Верховною Радою УРСР Акту про незалежність України

1991 р., 1 грудня референдум на підтримку Акта проголошення незалежності

України. 90,31% проголосувало за незалежність України

перші вибори Президента України. Переміг Л.Кравчук.

Головним конкурентом Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл

ТЕМА 31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

1990 р., 16 липня прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України

1991 р., 5 липня прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента

1991 р., 24 серпня проголошення Верховною Радою УРСР Акту про незалежність України

1991 р., 30 серпня по звинуваченню в організації державного перевороту

(«путча») була заборонена Комуністична партія України

(КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України

(СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р.

Очолив нову КПУ П.Симоненко

1991 р., 1 грудня референдум на підтримку Акта проголошення незалежності

України. 90,31% проголосувало за незалежність України

перші вибори Президента України. Переміг Л.Кравчук.

Головним конкурентом Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл

1991 р., 6 грудня прийняття Закону «Про збройні сили України»

1991 р., 8 грудня офіційна констатація розпаду СРСР. Підписання лідерами

України, Росії та Білорусії угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД)

1992 р., січень введення в обіг власної грошової одиниці – купонів

багаторазового використання

1994 р., 14 січня Тристороння заява президентів Росії, України та США.

Україна підтверджує, що приєднується до Договору про

непоширення ядерної зброї. Росія та США гарантують Україні безпеку

1994 р., 19 липня Л.Кучма склав присягу на вірність українському народові й

офіційно став Президентом України

1995 р., 8 червня укладання Конституційного Договору – політико-правової

угоди між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України.

Цей документ укладено у м. Києві і підписано Головою

Верховної Ради України О.Морозом та Президентом України

Л. Кучмою

1995 р. вступ України до Ради Європи

1996 р., 28 червня прийняття Верховною Радою України Конституції України.

Конституція УРСР 1978 р. з усіма змінами та доповненнями

втратила чинність

1996 р., 2 вересня введення в обіг української національної валюти – гривні

1997 р., 19 листопада –

5 грудня перший космонавт незалежної України Леонід

Каденюк здійснив космічний політ на американському

космічному човні «Колумбія»

1999 р., листопад на чергових виборах Президента України Л.Кучма був

переобраний на посаду Президента України на другий строк.

Головним конкурентом Л.Кучми на виборах був лідер КПУ

П.Симоненко

2000 р., 16 квітня Всеукраїнський референдум із питань зменшення кількості

народних депутатів і скасування їх недоторканості; створення

двопалатного парламенту; права Президента розпускати

парламент у разі не створення постійнодіючої більшості та

неприйняття бюджету країни. Більшість українців підтримали винесені на референдум питання, але зміни так і не були реалізовані

2000 р., 28 листопада початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням

журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні статті про

діяльність Президента. Загострення політичної ситуації в

Україні

2000 р., 15 грудня закриття Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС)

2001 р., 9 березня масові сутички представників опозиції з правоохоронними

органами під час святкування чергової річниці від дня

народження Т.Шевченка

2004 р., 21 листопада ІІ тур виборів Президента України. ЦВК (Центральна виборча комісія) оголосила переможцем В.Януковича. Прихильники В.Ющенка наголосили, що під час виборів були масові фальсифікації. У результаті 22 листопада 2004 р. на майдані Незалежності м. Києва зібрався мітинг, який переріс у «Помаранчеву революцію» (мітинг був заздалегідь

підготовлений та спланований В.Ющенком та його

прихильниками)

2004 р., 22 листопада початок «Помаранчевої революції»

2004 р., 8 грудня Верховна Рада України прийняла зміни до закону «Про вибори Президента України» та зміни до Конституції України. Також відбулося переобрання складу ЦВК

2004 р., 26 грудня переголосування ІІ туру виборів Президента України.

Перемогу отримав В.Ющенко

2005 р., 23 січня інавгурація Президента України В.Ющенка

2008р вступ України до СОТ

2010 р., 7 лютого за результатом ІІ туру чергових виборів Президента України

перемогу отримав В.Янукович. Головним конкурентом

В.Януковича на виборах була Ю.Тимошенко

2010 р., скасування змін до конституції України, внесених у 2004р.

Листопад 2013-

Лютий 2014рр. революція Гідності, повалення режиму В.Януковича

20 лютого 2014р. початок російської агресії проти України.

2014р. підписання Україною Угоди про асаціацію з Європейським Союзом (ЄС)

Травень 2014р. обрання П. Порошенка Президентом України.

Жовтень 2014 позачергові вибори до Верховної Ради України.

13 квітня 2014 – Початок Антитерористичної операції у деяких районах Донецької та Луганської областей.

5 вересня 2014,

12 лютого 2015 рр. Мінські домовленості

Розробка сайтів - Віталій Ткач